11. 3. Усне представлення інформації

Значну частину наукових повідомлень учені та спеціалісти отримують від усних джерел – доповідей та повідомлень на нарадах, семінарах, симпозіумах, конференціях та бесідах при особистих зустрічах тощо.

Нарада – це форма колективних зустрічей, де, як правило, обмінюються думками вчені різних напрямів, склад учасників наради та тривалість виступів строго регламентуються.

Колоквіум – форма колективних зустрічей, де обмінюються думками вчені різних напрямків. Всі присутні є учасниками невимушеної дискусії. На колоквіуми офіційні зустрічі не призначаються.

Симпозіуми – це напівофіційні бесіди з наперед підготованими доповідями, а також можливими є виступи експромтом. Учасники симпозіуму можуть відвідувати не всі доповіді, а зустрічатися в кулуарах.

Конференція – найбільш поширена форма обміну інформацією. Одна частина учасників – доповідачі – повідомляє про нові ідеї, результати теоретичних та експериментальних робіт, про проведені досліди, відповідає на запитання. Інша, набагато більша частина – слухачі, які сприймають інформацію, можуть задавати питання та приймати участь в обговоренні. На доповідачів та слухачів падає велике інформаційне навантаження. Тому встановлюється суворий регламент для доповідачів, учасників обговорення, організовується секційна робота. Іноді на конференціях організовуються стендові доповіді, тоді у відведеному місці вивішується ілюстрований матеріал до доповіді, а доповідач відразу відповідає на питання, оскільки ті, хто задає питання, як правило, приймають рішення та рекомендації.

З’їзди та конгреси є вищою, найбільш представницькою формою спілкування і мають національний та міжнародний характер. Тут виробляється стратегія в певному напрямку науки чи техніки або в ряді суміжних областей.

Найбільш відповідальна задача у всіх заходах випадає на долю доповідачів. Доповідь забезпечує можливість апробації результатів наукового дослідження в думках інших осіб, перевірити зроблені висновки через різні оцінки спеціалістів, перебороти сумніви та протиріччя. Особливо корисними в цьому змісті є виступи слухачів та наукові дискусії.

До доповіді треба готувати тези. Це стислі, коротко сформульовані основні положення доповіді, повідомлення тощо. Вони включають виклади основних положень всієї наукової роботи від початку до кінця, а не лише власне дослідницьку частину.. Тези – це розгорнуті висновки, з вступною і обґрунтовуючою частиною та підсумками в кінці роботи. В тезах в короткій формі (одна, дві фрази) дають обґрунтування теми, характеристику виникнення питання, викладена методика дослідження та його результати. Тези можуть бути короткими або розгорнутими, але вони завжди відрізняються від основного тексту доповіді, повідомлення тим, що в них відсутні деталі, пояснення, ілюстрації. Обсяг тез 1 – 2 сторінки.

Доповідачі в процесі доповіді часто використовують демонстраційний матеріал та техніку. Графічний матеріал доцільно виконувати на креслярському папері. До графічного матеріалу відносяться схеми та діаграми алгоритмів.

Діаграми алгоритмів використовуються для наглядного представлення алгоритму аналітичного розв’язку задачі, розподілу процесу на самостійні та легко перетворювані частини і для забезпечення роботи з алгоритмом.

До технічних засобів, які використовуються доповідачем, відносяться діапроектори, проекційні установки: автономні та під’єднані до комп’ютера.

Виступ з доповіддю – це самоперевірка, самоконтроль автора, через звернення за допомогою до колективного розуму. При цьому дуже важливими є поради, зауваження, зроблені слухачами.

Дискусія – це корисна форма колективного мислення, різні точки зору, висловлені під час дискусії, сприяють активному мисленню, заставляють реально обдумувати і обґрунтовувати власну точку зору. Найбільш активна форма участі в дискусії – це висловити свою думку, чи точку зору, які повинні бути обґрунтованими. Етика поведінка під час дискусій може бути визначена так: пошук істини, а не перемога над противником, бо останній може виявитися правим.