49

Сумський державний університет

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

Навчальний посібник

для студентів 2-го курсу з розділу

"Фізіологія серця та кровообігу"

Укладач: ЯНЧИК Г. В.,

доцент кафедри фізіології та патофізіології,

кандидат медичних наук

Cуми – 2013 р.

ТЕМА: " ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ КРОВООБІГУ"

План лекції:

1. Структура системи кровообігу.

2. Функції системи кровообігу.

3. Структурні особливості міокарду.

4. Фізіологічні особливості робочого міокарду.

5. Провідна система серця та її особливості.

6. Механізм скорочення та розслаблення серця.

Система кровообігу забезпечує обмін речовин між організмом та зовнішнім середовищем, підтримує сталість внутрішнього середовища організму. Ця система включає 2 кола кровообігу, серце, судини, кардіоваскулярний центр. Вперше система кровообігу була описана в 1628 році Гарвеєм (мал.1).

До цього часу майже 1500 років існувала думка Галена про те, що з кожним серцевим циклом до серця поступають нові порції крові від внутрішніх органів. Мале коло кровообігу було описане Мігелем Серветом ( Іспанія) ще в 1553 році. В 1559 році наявність його підтвердив італійський анатом Реальдо Коломбо. Гарвей ставив експерименти на тваринах. Вперше результати дослідів були викладені в 1618 році в Лондоні в одній з лекцій. Основна суть отриманих результатів : " кров рухається в організмі по двох колах – по малому через легені, по великому – через все тіло, а серце працює як насос". В 1628 році вийшла з друку його робота "Анатомічні дослідження про рухи серця і крові у тварин". Він визначив у вівці частоту серцевих скорочень, систолічний об’єм крові та знайшов, що вся кров проходить через серце вівці за 2 хвилини. Гарвей зробив такі висновки:

1. існує 2 кола кровообігу;

1. рух крові по судинах відбувається завдяки енергії при скороченні серця;

2. кров рухається по замкнених колах (передбачив існування капілярів);

3. в артеріях кров рухається від серця, у венах – до серця.

Відкриття Гарвея було оцінене лише через 20 років. Цьому сприяв великий філософ Декарт. В 1646 році книга Гарвея про дослідження кровообігу отримала високу оцінку вчених Кембріджського університету, а в 1654 році Гарвея було обрано президентом Лондонської медичної колегії.

Велике коло кровообігу (системне) починається з лівого шлуночка аортою (мал..2), яка переходить в артерії еластичного типу, згодом в артерії м'язевого типу, які дихотомічно діляться, кількість судин збільшується.

Мал.2

Внаслідок розгалужень артерії переходять в артеріоли, останні розгалужуються до утворення капілярів. Капіляри забезпечують обмін речовин між кров'ю і тканинами. Капіляри об’єднуються в венули, останні переходять у вени, кількість судин зменшується. Велике коло закінчується порожнистими венами, які впадають в праве передсердя.

Мале коло кровообігу ( легеневе) починається з правого шлуночку легеневою артерією, яка несе кров до легень, де відбувається оксигенація крові. Від легень кров відтікає по 4 легеневих венах у ліве передсердя. Серце об’єднує обидва кола в єдину систему і працює як насос.

Сучасні доповнення до системи кровообігу Гарвея:

1. Ємність венозної системи більша ніж артеріальної ( співвідношення а/в = 1:4)

2. Крім основних колів кровообігу є ще органні кола ( мозкове коло, серцеве, ниркове, шкірне та інші)

3.До внутрішніх рідин організму відноситься не тільки кров, але і лімфа та тканинна рідина.

Функції системи кровообігу:

1. транспорт поживних речовин до місця їх засвоєння;

2. дихальна функція – транспорт газів та оксигенація крові;

3. транспорт метаболітів до органів виділення;

4. транспорт гормонів, біологічно активних речовин;

5. захисна функція – наявність в крові антитіл та імуноглобулінів;

6. транспорт теплової енергії.

Структурні особливості серця людини (мал..3).

Анатомічно серце має 4 камери: 2 передсердя та 2 шлуночки. Передсердя між собою не з'єднуються. Між передсердями та шлуночками є атріовентрикулярний отвір, який прикривається стулковими (атріовентрикулярними) клапанами, що відкриваються в сторону шлуночків. Справа знаходиться трьохстулковий клапан, зліва – двохстулковий (мітральний). Відкриття та закриття клапанів регулюється різницею тисків крові в камерах серця. Так, при підвищенні тиску в передсердях ці клапани відкриваються. Якщо тиск в шлуночках стає вищим, ніж в передсердях, клапани закриваються. Вивертанню їх в сторону передсердь запобігають сухожилкові нитки, за допомогою яких краї стулок клапанів прикріплюються до сосочкових м'язів. На межі шлуночків та артеріальних судин знаходяться півмісяцеві клапани, які складаються з 3 пелюсток. Якщо тиск в шлуночках стає вище тиску в аорті і легеневій артерії пелюстки клапанів притискуються потоком крові до стінок судин, це відповідає стану їх відкриття. Зменшення тиску в шлуночках в порівнянні з судинами призводить до протилежного току крові. При цьому пелюстки, як кишені, наповнюються кров'ю і перекривають собою вихід з шлуночків, що відповідає стану закриття півмісяцевих клапанів. Шлуночки між собою не з'єднуються.

Стінка серця складається з 3 шарів: зовнішнього - перикарду, середнього - міокарду, внутрішнього - ендокарду (мал.4).

Мал.4 Структура стінки серця та судини. 1, 4 – порожнисті вени, 2, 3 – праве серце, 5 – аорта, 6 – легенева артерія, 7 – легеневі вени, 8, 9 – ліве серце, 10 – перегородка, 11 – перикард, 12 – міокард, 13 – ендокард.

Перикард має два листки, між якими є невелика кількість маслянистої рідини, що полегшує рухи серця. Міокард безпосередньо прилягає до внутрішнього листка перикарду. У дорослого товщина правого та лівого шлуночків різна саме за рахунок міокарду. Лівому шлуночку приходиться виконувати більше навантаження – перекачувати кров у велике коло кровообігу, долаючи високий тиск в аорті і довгий шлях. Правий шлуночок перекачує кров в мале коло кровообігу по значно меншому шляху, тиск в малому колі в 4 рази менший. Тому товщина стінки правого шлуночка всього 2 -4 мм, а лівого 10 – 12 мм. Міокард зсередини вкритий тонкою плівкою – ендокардом.

Структурні особливості міокарда :

1. Міокард передсердь тонший, бо складається лише з 2 шарів – повздовжнього і циркулярного.

2. Міокард шлуночків більш потужний. В його складі 3 шари: зовнішній –спіральний, середній - циркулярний, для кожного шлуночка окремо; внутрішній - спіральний, спільний для обох шлуночків.

3. Структурно і функціонально міокард включає 2 види тканин : робочий міокард і провідну систему серця.