7. Охарактеризуйте природоохоронні території.

Види, занесені до Червоної книги, охороняють і відновлю­ють різними способами, зокрема створенням різно­манітних природоохоронних територій: заповідників, національних природних парків, заказників, пам'я­ток природи тощо.

Заповідники - це природоохоронні науково-дос­лідницькі установи, створені з метою збереження в природному стані типових для даної місцевості чи унікальних природних комплексів; вивчення природ­них процесів або явищ, які в них відбуваються; роз­роблення наукових основ охорони природи. Нині в Україні діє 16 природних і 4 біосферні заповідники, розташовані в усіх природних зонах.

Так, у зоні мішаних лісів розташовані Поліський і Рівнен­ський заповідники; лісостеповій - Канівський, «Розточчя», «Медобори»; степовій - Чорноморський, Асканія-Нова, Луганський, Український степовий, Дніпровсько-Орільський, Дунайський, «Єланецький степ», Опукський, Казан- типський; у гірському Криму - Карадазький, Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий, «Мис Мартьян»; в Українських Карпатах - Карпатський, «Горгани».

Серед заповідників України особливе місце нале­жить біосферним: Асканія-Нова, Карпатський, Чор­номорський, Дунайський. Ця категорія заповідників має міжнародне значення і створена для збережен­ня в природному стані найтиповіших природних ком­плексів і здійснення екологічного моніторингу. В біосферних заповідниках реалізують міжнародні наукові й природоохоронні програми.

Національні природні парки - це природоохо­ронні та культурно-просвітницькі установи, покли­кані зберігати цінні природні, історико-культурні комплекси та об’єкти. На їхній території крім зон повної заповідності є певні місця, відкриті для орга­нізованого відвідування, наприклад туризму. В Україні нині функціонує 10 національних природних парків: Карпатський, Шацький, Азово-Сиваський, Вижницький, «Синевір», «Подільські Товтри», «Святі гори», «Яворівський», Деснянсько-Старогутський, «Сколівські Бескиди». Заказники - природні території, створені для збе­реження і відтворення природних комплексів або окремих видів організмів. На їхній території науко­ву та інші види діяльності здійснюють з дотриман­ням вимог охорони довкілля. Особливе місце у здійсненні природоохоронних заходів належить ботанічним садам і зоопаркам, де вивчають, збе­рігають, акліматизують та ефективно використову­ють представників рідкісних і типових видів місцевої і світової фауни та флори. Але головне призначення цих закладів - проведення просвітницько-виховної роботи, формування у людей дбайливого ставлення до природи. В Україні є 8 зоопарків і 24 ботанічні сади.

8. Припливно-відпливні ритми зумовлені обертанням Місяця навколо Землі. Найчіткіше вони простежуються у мешканців припливно-відпливної зони. Протягом місячної доби (24 години 50 хви­лин) відбувається по два припливи і відпливи, що спонукає організми пристосовуватися до таких періодичних змін умов існуван­ня. Під час відпливі відпливів мешканці припливно-відпливної зони закривають свої черепашки (молюски), будиночки (вусоногі раки, деякі багатощетинкові черви), закопуються в пісок. Деякі види тварин (наприклад, ваблячий краб) залежно від припливу чи відпливу змінюють своє забарвлення. З ритмом припливів і від­пливів пов’язане розмноження деяких мешканців цієї зони. Так, самка риби атерини, яка мешкає біля узбережжя Калі­форнії, під мас високих припливів підпливає до берега і закопує ікру в пісок, а після нересту повертається в море. Личинки виходять з ікринок під час наступного високого припливу. Отже, нерест атерини залежить від певної фази Місяця.

9. 1. Визначаємо частку органічної речовини в тілі людини

100-63=37%

2. Визначаємо масу органічної речовини

52 кг - 100%

х кг - 37 % х=19,24 кг

3. Визначаємо масу органічної речовини в першій ланці ланцюга живлення :

1924 кг - 192,4 кг - 19,24 кг

Трава - корова - людина

4. Визначаємо площу луки та вико-вівсяного поля :

S (луки)=1924:0,2=9620 м² =0,96 га

S (вико-вівсяного поля)=1924:0,5=3848 м²=0,38 га

Відповідь: 0,96 га ; 0,38 га.

Варіант №14

1. б)

2. в)

3. б)

4. а)

5. б)

6. Сезонні адаптивні біоритми.

Сезонні ритми пов’я­зані з обертанням Землі навколо Сонця, що зумов­лює річні цикли змін кліматичних умов. З певною порою року в організмів пов’язані періоди розмно­ження, розвитку, стан зимового спокою, у тварин, зокрема, линяння, міграції, сплячка, а у листопад­них рослин - щорічна зміна листя. Сезонні ритми впливають не лише на процеси життєдіяльності організмів, а й на їхню будову. Наприклад, у дафній і попелиць протягом року в особин різних поколінь закономірно змінюються розміри тіла і особливості будови певних його частин .

У багатьох організмів спостерігають багаторічні цикли, пов'язані з неперіодичними змінами соняч­ної активності протягом кількох років. Але такі рит­ми виражені не так чітко, як сезонні. Прикладом ба­гаторічних циклів е масові розмноження перелітної сарани і деяких інших тварин.