Рослини Тварини

Відділ Тип

Клас Клас

Порядок Ряд

Родина Родина

Рід Рід

Вид Вид

Наприклад: собака до­машній має таку систематичну приналежність:

Вид Собака домашній

Рід Собака

Родина Собачі

Ряд Хижі

Клас Ссавці

Тип Хордові

Царство Тварини

Крім основних, у систематиці деяких груп застосо­вують і допоміжні (необов’язкові) категорії. Найужи­ваніші з них - підвид, підродина, надродина, підряд, надряд, підклас, надклас, підтип, надтип, підцарство. Наприклад, собака належить до надкласу Чотириногі. підтипу Хребетні та підцарства Багатоклітинні .

7. Біогенетичний закон одночасно відкрили двоє вчених: Е. Геккель та Ф. Мюллер (закон Геккеля - Мюллера): індиві­дуальний розвиток (онтогенез) будь-якого організму є стислим повторенням історичного розвитку (фі­логенезу) виду, до якого він належить. Так, було по­казано, що наявність однакових початкових фаз зародкового розвитку (зигота, бластула, гаструла тощо) вказує на спільне походження всіх багатоклі­тинних тварин. Поява на відповідних фазах розвитку у зародків різних класів наземних хребетних тварин зябрових щілин свідчить про їхнє походження від рибоподібних предків .

8. Охарактеризуйте «гіпотезу панспермії».

Наука не підійшла до розуміння сутності життя, так само, як і до пояснення виникнення Всесвіту, матерії, енергії, простору і часу. Вчені лише відкрили основні закони перетворень матерії та енергії, які можуть бути пе­ревірені експериментально. Ще Ч. Дарвін вказував на безглуздість спроб науково пояснити походження життя без розуміння виникнення Всесвіту.

Сучасні біогенні погляди мають назву «гіпотези панспермії» (від грец. пан - усе та сперматос - на­сіння). Вперше на початку XX століття її сформулював видатний шведський фізик С. Арреніус, а розвинув геніальний український учений В.І. Вернадський.

Відомо, що спори прокаріотів можуть без втрати здат­ності до життєдіяльності витримувати тривале пере­бування у вакуумі при температурах, близьких до абсолютного нуля (-273° С), а також радіаційне та уль­трафіолетове опромінення, тобто умови космічного про­стору. Вони легко проникають у верхні шари атмосфери планет і завдяки мізерній власній масі можуть легко потрапляти у відкритий космос або, навпаки, в атмо­сферу з міжпланетного простору.

С. Арреніус підрахував, що тиск світла спричинює помітну механічну дію на частки діаметром близько 015 мм, переміщуючи їх. Саме такий діаметр мають спори більшості бактерій. Спора, розганяючись під дією тиску сонячних променів, за 20 діб може подола­ти відстань між орбітами Землі та Марса, а за 80 - досягти орбіти Юпітера. Спороподібні частки нещо­давно знайдено в метеоритах. Отже, в космосі присутні спори прокаріотів, які безперервно потрапляють на планети. В сприятливих умовах з них виходять ак­тивні форми прокаріотів різних видів, які утворюють первинні прокаріотні біогеоценози. Подальша еволюція таких «видів-переселенців» відбувається в різних напрямах відповідно до змін умов навколиш­нього середовища на певних небесних тілах.

9. Планктон - риба – тюлень

1.Визначаємо суху масу тіла тюленя :

300 кг – 100%

х кг - 40% х= 120кг

2.На підставі правила екологічної піраміди визначаємо скільки потрібно планктону:

12000 кг - 1200 кг - 120 кг

Планктон - риба - тюлень

Відповідь: 12000 кг.

Варіант №6

1. в)

2. в)

3. в)

4. а)

5. в)

6. Вид - це сукупність популяцій особин, подібних між собою за будовою, життєвими функціями, місцем у біогеоценозі, які населяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються між собою в природі (якщо їм притаман­не перехресне запліднення) і дають плодючих на­щадків.

Встановити видову самостій­ність певної групи особин можна лише за сукупністю різних критеріїв.

Морфологічний критерій - це ступінь подіб­ності особин виду за будовою. До нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем.

Фізіологічний критерій - це подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин од­ного чи різних видів. Наприклад, здатність до пару­вання та народження плодючих нащадків або ж, навпаки, репродуктивна ізоляція.

Біохімічний критерій - це особливості хіміч­ного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду. Наприклад, близькі види відрізняються за білковим складом тощо.

Географічний критерій полягає в тому, що по­пуляції кожного виду заселяють певну частину біо­сфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів.

Екологічний критерій охоплює всі критерії, ос­кільки популяції кожного виду мають свою екологіч­ну нішу в біогеоценозі. Наприклад, деякі близькі за будовою види паразитичних червів розрізняються за видами хазяїв або мешканням у різних органах ха­зяїв одного виду.