7. Сформулюйте правило екологічної піраміди.

Різні біогеоценози відрізняються за своєю продуктивні­стю. Є різні ланцюги живлення. Але всім їм властиві певні співвідношення продукції (тобто біомаси з енергією, що витрачаються і запа­саються на кожному з трофічних рівнів). Ці зако­номірності дістали назву правила екологічної піраміди: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси і енергії, які запасаються організмами за одиницю часу, значно більші, ніж на наступному (в середньому в 5-10 разів).

Графічно це правило можна зобразити у вигляді піраміди, складеної з окремих блоків. Кожен блок такої піраміди відповідає продуктивності організмів на кожному з трофічних рівнів певного ланцюга жив­лення. Отже, екологічна піраміда є графічним зо­браженням трофічної структури ланцюга живлення.

8. Охарактеризуйте форми природного добору ( стабілізуючий, рушійний, розриваючий ).

Залежно від спрямування адаптаційних змін, розрізня­ють стабілізуючий, рушійний і розриваючий природний добір.

Стабілізуючий добір проявляється в постійних умовах довкілля. Він підтримує сталість певного фе­нотипу, який найбільше відповідає середовищу, і відкидає будь-які менш пристосувальні зміни. Цим він звужує межі модифікаційної мінливості, тобто норму реакції. Наслідком дії стабілізуючого добору є досконала пристосованість до певних умов існування, або спеціалізація видів (наприклад, ярусність рослин).

Рушійний добір відбувається за змін умов довкілля або під час пристосувань організмів до нових умов у разі розширення ареалу. Він зберігає спадкові зміни, що відповідають змінам у довкіллі. Завдяки дії рушійного добору в певний бік зсувається і норма реакції. Наприк­лад, під час заселення ґрунту як середовища життя у різних неспоріднених груп тварин кінцівки перетвори­лися на копальні (вовчок, жуки-гнойовики, кроти тощо).

Розриваючий добір діє одночасно у двох, рідше - кількох напрямах, однак не сприяє збереженню усе­реднених (проміжних) станів ознак. Наприклад, у по­пуляціях комах океанічних островів, де постійні сильні вітри, зберігаються або безкрилі особини, або особини з добре розвиненими крилами, здатні протистояти повітряним течіям. Комахи з середнім ступенем роз­витку крил зникли, оскільки їх здувало в океан. Так розриваючий добір сприяє виникненню кількох різних фенотипів в одній популяції (явище поліморфізму).

9. планктон — риби — пінгвіни — морський леопард

1.Визначаємо суху масу тіла морського леопарда :

300 кг – 100%

х кг - 40% х= 120кг

2.На підставі правила екологічної піраміди визначаємо скільки потрібно планктону:

120000 кг - 12000 кг - 1200 кг - 120 кг

Планктон риби - пінгвіни - морський леопард

3. Визначаємо площу даного біоценозу, якщо відомо, що суха біомаса планктону з 1 м² становить 400 г.

1 м² - 0,4 кг

х м² -120 000 кг х= 300 000 м² = 30 га.

Відповідь: 30 га.

Варіант №26

7. в)

8. б)

9. а)

10. б)

11. б)

12. Біологічний прогрес та регрес, їх характеристика.

Вивча­ючи закономірності історичного розвитку тварин,О.М. Сєверцов у 20-х роках XX століття розробив по­няття «біологічний прогрес» і «біологічний регрес».

Біологічний прогрес проявляється у збільшенні чисельності популяцій, розширенні ареалу та видо­утворенні в межах тієї чи іншої систематичної групи. Він є наслідком еволюційного удосконалення певної групи організмів. Наприклад, у наш час у стані біоло­гічного прогресу перебувають покритонасінні росли­ни, комахи, молюски, птахи та ссавці.

Біологічний регрес - це результат неспромож­ності певної групи організмів пристосуватись до змін умов середовища. Він проявляється у зменшенні чи­сельності популяцій, звуженні ареалу і може при­звести до вимирання виду. Наприклад, із колись процвітаючого ряду Хоботні тепер залишилося тільки два види - африканський та індійський слони, які пе­ребувають на межі зникнення.

Через те, що в природі реально існують лише види, поняття про біологічний прогрес чи регрес можна за­стосувати лише до кожного з них окремо. За палеонто­логічними даними, багато груп організмів безслідно зникло з нашої планети, однак це свідчить лише про вимирання конкретних споріднених видів. З іншого боку, в кожній із «процвітаючих» груп зникає багато видів, але їм на зміну з’являються нові, які займають подібні екологічні ніші. Проте вони не обов’язково є родичами зниклих.