85

Тема 3. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства

3 .1. Структурно-логічний конспект

Ключові програмні питання:

• Конкурентоспроможність потенціалу підприємства та її рівні

• Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства

• Прикладні моделі оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства

Конкурентоспроможність потенціалу підприємства — комплексна порівняльна характеристика, яка відображає ступінь переваги сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу по відношенню до сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів.

1. Конкурентоспроможність не є іманентною властивістю підприємства (тобто його внутрішньою, природною якістю). Вона може бути виявлена і оцінена тільки за наявності конкурентів (реальних або потенціальних).

2. Поняття це відносне, тобто буде мати різний рівень по відношенню до різних конкурентів.

3. Визначається конкурентоспроможність потенціалу підприємства продуктивністю використання залучених до процесу виробництва ресурсів.

4. І взагалі рівень конкурентоспроможності потенціалу підприємства залежить від рівня конкурентоспроможності його складових елементів, у першу чергу — продукції, а також визначається конкурентоспромож­ністю галузі та країни.

Залежно від глобалізації цілей дослідження:

І. Світове лідерство;

ІІ. Світовий стандарт;

ІІІ. Національне лідерство;

IV. Національний стандарт;

V. Галузеве лідерство;

VІ. Галузевий стандарт;

VІІ. Пороговий рівень¹.

Залежно від фокусування на функції управління:

Для підприємств першого рівня характерно розглядати організацію апарату управління як внутрішньо нейтрального елементу потенціалу. Роль керівника зводиться до випуску продукції, не піклуючись про проблеми конкурентоспроможності та задоволення потреб споживачів. Уважається зайвим зміна конструкції чи підвищення технічного рівня продукції, удосконалення структури і функцій відділу збуту та служби маркетингу, оскільки не враховуються зміни ринкової ситуації та потреби споживачів.

Підприємства другого рівня конкурентоспроможності намагаються зробити виробничий елемент потенціалу «зовнішньо нейтральним». Це означає, що потенціал підприємства повинен повністю відповідати стандартам, які встановлені його основними конкурен- тами.

Якщо керівники підприємства розуміють свої переваги в конкуренції на ринку дещо по-іншому, ніж їхні основні суперники, та намагаються не дотримуватися загальних стандартів виробництва, які встановилися в галузі, то потенціал підприємства еволюціонує до третього рівня конкурентоспроможності. На цих підприємствах виробнича складова потенціалу підлягає сильному впливу з боку елементу управління, що сприяє її розвитку та вдосконаленню.

Коли успіх у конкурентній боротьбі стає не стільки функцією вироб­ництва, скільки функцією управління та залежить від якості, ефектив­ності управління, організації виробництва, тоді підприємства досягають четвертого рівня конкурентоспроможності свого потенціалу і виявляються попереду конкурентів на довгий час.

Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності спрямована на чотири їх головні класифікаційні ознаки: напрямок формування інформаційної бази; спосіб відображення кінцевих результатів; можливість розробки управлінських рішень; спосіб оцінки.

У розрізі цих класифікаційних ознак виокремлюються: критеріальні (К) та експертні (Е); графічні (Г), математичні (М) та логістичні (Л); одномоментні (О) та стратегічні (С); індикаторні (І) та матричні (таблич­ні) (Т) методи оцінки конкурентоспроможності.

У таблиці представлено перелік існуючих методів оцінки конкурентоспроможності із зазначенням класифікаційної ознаки та групи до якої вони належать.

Таблиця 3.1

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Метод оцінки конкурентоспроможності	Класифікаційна ознака
	1	2	3	4
Теорія конкурентних переваг М. Портера	К	Г	С	М
Аналіз конкурентоспроможності фірм Ж-Ж. Ламбена	К	Г	С	М
SWOT-аналіз	Е	Г	С	М
Модель аналізу Мак-Кінсі 7S	К	Г	С	М
Метод вивчення профілю об’єкта	Е	Г	О	І
Метод набору конкурентоспроможних елементів	К	Г	С	І
Графічна методика Зав’ялова	Е	Г	О	І
Аналіз конкурентоспроможності за системою 111—555	Е	М	О	І
Формалізований метод Іванова	К	М	С	І
Методика Ансофа щодо КСФ	К	М	О	І
Методика Градова щодо детермінантів «національного ромбу»	К	М	О	І
Метод американської асоціації управління	Е	М	О	І

Закінчення табл. 3.1

Метод оцінки конкурентоспроможності	Класифікаційна ознака
	1	2	3	4
Метод порівнянь	Е	М	О	І
Метод рангів	Е	М	С	І
Метод інтегрального критерію	К	М	О	І
Метод таксономічного показника	К	М	О	І
STEP-аналіз	Е	Л	С	М
SPACE-аналіз	К	Л	С	М
GAP-аналіз	К	Л	С	І
LOTS-аналіз	К	Л	С	І
PIMS-аналіз	К	Л	С	І