Хід роботи

1. З ґрунту з непорушеною структурою вирізується у вигляді кулі або яйця шматок ґрунту розміром 5х5 см і зважується на технічних терезах

2. Готується розплавлений парафін при температурі на 2–3 ^оС вище від точки плавлення.

3. Шматок по черзі то однією, то другою частиною занурюється в парафін з метою утворення парафінової плівки на усій поверхні ґрунту. Після утворення 5-10 шарів парафіну ґрунт з парафіновою плівкою охолоджується і зважується.

4. За різницею між вагою ґрунту з парафіном і вагою до парафування визначається вага парафіну. Для визначення об’єму, який займає парафін, отримана вага парафіну ділиться на його питому вагу, що дорівнює 0,89.

5. Об’єм запарафінованого зразку ґрунту визначається занурюванням у мірний циліндр з водою. Внаслідок занурення зразку в циліндр з водою рівень води у ньому підіймається. За різницею рівней ваги визначається об’єм запарафінованого зразку ґрунту.

6. Віднімання від отримання величини об’єму парафіну визначається об’єм ґрунту.

7. Вага зразку ділиться на його об’єм і таким чином взнається об’ємна вага ґрунту при даній вологості ґрунту. Вологість визначається, як значна, у окремо взятій наважці ґрунту. Розраховують об’ємну вагу абсолютно сухого ґрунту.

Іноді замість занурювання запарафінованого зразку в циліндр і визначення об’єму за різницею рівней води у циліндрі застосовується ще й інший, більш точний спосіб: зважується запарафінований зразок у воді і за зменшенням його ваги визначається його об’єм, тому що згідно за законом Архімеда тіло, занурене у воду, втрачає на своїй вазі стільки, скільки важить вода у витісненому об’ємі. Для цього зразок обв’язують нитками й підвішують на підставці стакан з водою, у яку занурюється зразок і встановлюється його вага у воді.

Результати роботи заносять у таблицю:

Горизонт	Вага ґрунту		Вага парафіну	Об’єм парафіну	Вага ґрунту з парафіном	Об’єм ґрунту з парафіном	Об’єм ґрунту	Об’ємна вага ґрунту
	повітряно-сухого	з парафіном						повітряно-сухого	абсолютно сухого

Лабораторна робота № 5 Тема: «Визначення загальної пористості ґрунту»

Мета роботи: ознайомитись з методикою й визначити загальну пористість ґрунту.

Вступ

Загальна пористість ґрунту виражається в процентах від його загального об’єму в непорушеному стані. Для ґрунтів, які мають приблизно однакову густину твердої фази (d₂), загальна пористість ґрунту знаходиться в оберненій кореляційній залежності від його густини (d₁). В безструктурних, сипучих, легких за механічним складом ґрунтах пористість коливається в межах 24–48 %. В оструктурених суглинкових і глинистих різновидностях пористість буває вища, ніж пористість пісків. В профілі ґрунтів спостерігається одна і та сама закономірність – зменшення пористості з глибиною. Це пов’язано із зменшенням вмісту гумусу, слабкою оструктуреністю глибинних горизонтів. Тут накладає свій відбиток також ілювіальний процес і ущільнююча дія вікового тиску верхніх горизонтів на нижні. В нижніх горизонтах ґрунтів пористість коливається в невеликих межах 30–40 % і тільки в сильно розвинених ілювіальних горизонтах вона знижується до 30 % і оглеєних горизонтах – до 30 %. В поверхневих горизонтах пористість змінюється в досить широких межах в залежності від рослинного покриву і системи обробітку ґрунту. Так, на одному і тому ж дерново-підзолистому ґрунті в змішаному лісі пористість була 67 %, на свіжому ранньому парі – 65 %, під цукровими буряками 58 %, на перелозі – 49 %, під монокультурою вівса – 45 %.

Висока пористість верхніх горизонтів лісових ґрунтів – важливий фактор їх продуктивності. Надмірна розрідженість деревостою і обумовлене нею задерніння, нерегульований випас худоби, а також надмірно інтенсивне рекреаційне навантаження ведуть до ущільнення ґрунту, яке негативно впливає на ріст і стійкість лісових фітоценозів.

За С.А. Захаровим, ущільнення ґрунтів в результаті тимчасового сільськогосподарського користування знижує динаміку росту дуба до 40-річного віку.

В.С. Погребняк доводить, що масове всихання культур сосни на староорних угіддях викликане ущільненням підорного горизонту цих ґрунтів.