Розділ 4. Заключні положення

Результати проведеної перевірки оформлюються у вигляді довідки.

Кожне перевірене питання повинно чітко та повно викладатись з визначенням конкретних порушень закону, їх причин та службових осіб, з вини яких вони допущені. У разі залучення до перевірки фахівців, їх висновки повинні викладатися окремою довідкою, яка долучається до основної довідки. З урахуванням виявлених порушень та висновків фахівців вказуються пропозиції щодо їх усунення.

Залежно від характеру виявлених порушень, прокурор у межах своєї компетенції, відповідно до ст.ст. 20, 23, 24, 37 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 18.09.2012 (далі Закон) має право вносити подання, виносити постанову про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, звертатися до суду в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, починати досудове розслідування.

У поданні порушуються питання про усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли, притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності, відшкодування шкоди, скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідальність з законом, припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

У ст. 36-1 Закону прямо зазначено, що підставою представництва в суді прав дітей є їх вік, внаслідок якого вони не спроможні самостійно захищати свої права. Категорії позовів залежать від виду порушеного права дитини. З метою представництва дітей прокурор має право також у порядку, передбаченому процесуальним законом, вступати у справи, порушені за позовами інших осіб, на будь-якому етапі розгляду, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справах, порушених за позовами інших осіб, брати участь у розгляді справ.

У разі виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, прокурор повинен внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування (ст. 214 КПК України від 13.04.2012). Порядок ведення реєстру затверджений наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 № 69.

Критеріями оцінки діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей є своєчасність і повнота реагування на порушення закону, реальне поновлення їх прав, фактичне усунення порушення та відшкодування заподіяної шкоди, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні закону.

Орієнтовний список основних

НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ (станом на 01.12.2012)

Конституція України;

Основи законодавства України про охорону здоров’я (ст.ст. 30, 61-62).

Кодекси України

Сімейний кодекс України;

Земельний кодекс України (ст.125);

Бюджетний кодекс України;

Кримінальний кодекс України (ст.ст. 125, 137, 166, 364-367);

Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 156 ч.2, 173, 175-1, 178, 180, 184);

Цивільний та Цивільно-процесуальний кодекси України.

Закони України

«Про охорону дитинства» від 26.04.2001, зі змінами;

«Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997, зі змінами (ст.ст. 26, 32);

«Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999, зі змінами (ст.ст. 16, 18, 22);

«Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995, зі змінами (ст.ст. 4,5)

«Про освіту» у редакції від 23.03.1996, зі змінами;

«Про загальну середню освіту» від 13.05.1999, зі змінами;

«Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998, зі змінами;

«Про позашкільну освіту» від 22.06.2000, зі змінами;

«Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.1997, зі змінами;

«Про охорону праці» у редакції від 21.11.2002, зі змінами;

«Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003, зі змінами (ст.ст. 6, 7);

«Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000, зі змінами (ст.ст.15, 22);

«Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000, зі змінами (ст. 9).