3.5 У нотаріальних конторах.

Перевірку в нотаріальних конторах доцільно проводити за наявності інформації, виявленої в ході перевірок, щодо випадків посвідчення нотаріусом угоди з порушенням встановленого порядку відчуження майна чи житла неповнолітнього або затвердження правочинів, які обмежують права дітей. Нотаріальні органи діють відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 22.02.2012 за №282/20595. При цьому, потрібно мати на увазі, що нотаріусами не перевіряється достовірність документів, які подаються для оформлення угод.

У зв’язку з обов’язковістю нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочинів щодо відчуження нерухомості відповідно до частин три, чотири статті 334 Цивільного кодексу України певну інформацію можна отримати й з нотаріальних контор. Проте витребовувати таку інформацію слід з обов’язковим дотриманням вимог частини шостої статті 8 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-ХІІ, у якій закріплено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обгрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів досудового розслідування.

У разі виявлення порушень прав дітей при спадкуванні майна, земельних паїв, що належали батькам які померлі, встановити фактичне оформлення права власності дитини у порядку спадкування. Вжити заходів прокурорського реагування для поновлення прав дітей на спадок відповідно до статті 20 Закону України «Про прокуратуру».

Наприклад: На обліку у службі у справах дітей міста Сімферополя перебувала неблагополучна сім’я, де виховувалось четверо дітей. Мати зловживала алкогольними напоями, ніде не працювала. Незважаючи на відсутність згоди на відчуження будинку, де сім’я мешкала, приватним нотаріусом міського округу посвідчено договір купівлі продажу житлового будинку. Нове житло не придбано, кошти матір’ю витрачено на алкоголь, діти опинились у притулку. Прокурором угоду оскаржено у судовому порядку.

3.6. У закладах де утримуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

Перевірки проводяться з метою виявлення дітей, права на майно та житло яких порушено, а також для з’ясування стану додержання адміністрацією виховного закладу законодавства, спрямованого на захист соціальних прав неповнолітніх, у тому числі на житло та майно. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до статті 245 Сімейного кодексу України, статті 66 Цивільного кодексу України, якщо дитина постійно проживає в дитячій установі, функції опікуна (піклувальника) щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

Перевірки проводяться в будинках дитини органів охорони здоров’я, дитячих будинках, школах-інтернатах де утримуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, органів освіти, інтернатних установах для дітей з особливими потребами органів соціального захисту, притулках для дітей служб у справах дітей, центрах соціально-психологічної реабілітації дітей, у тому числі створених громадськими організаціями, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, де навчаються діти цієї категорії.

Слід мати на увазі, що відповідно до вимог галузевого наказу Генерального прокурора України такі перевірки здійснюються щорічно.

Відповідно до наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 18.11.2008 №4591 на кожного з вихованців заводиться особова справа. Цим же наказом затверджено порядок її ведення та перелік документів, які мають у ній міститися. При їх вивченні особливу увагу слід звертати на наявність:

- рішення про надання статусу дитини-сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування;

- рішення або розпорядження органу опіки та піклування про закріплення за неповнолітнім майна, житла, якщо дитина його має, визначення відповідальної особи за його збереження до досягнення дитиною повноліття, акта передачі його зазначеній особі;

• заходів, які вживаються адміністрацією установи для виявлення цього житла (запити до відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бюро технічної інвентаризації, нотаріусів, експлуатаційних контор за місцем останньої реєстрації дитини тощо);

• документів, що підтверджують підстави володіння майном та належного юридичного оформлення власності або користування житлом (приватизовано, отримано у спадщину або в подарунок, закріплено право користування тощо), наявну інформацію про стан його збереження (придатне чи непридатне для проживання та використання, здано в оренду, наявність або відсутність заборгованості по орендних та комунальних виплатах, рахунки дитини, на які вони надходять, тощо);

- довідок про оформлення пенсій, державної допомоги, стягнення аліментів, їх реальне надходження, реагування адміністрації на випадки ухилення від сплати аліментів батьків (звернення до державної виконавчої служби, заява про розшук боржників тощо);

- ощадної книжки в дитини або договору про відкриття рахунку в установі банку та періодичність звірки за ними з фінансовою установою про надходження коштів та їх використанням;

- даних про постановку на облік для отримання житла дітей у разі його відсутності (для осіб, яким виповнилося 16 років).

Окрему увагу слід звернути на цільове використання коштів з особистих рахунків вихованців. Мати на увазі, що діти перебувають на повному державному забезпеченні і не повинні витрачати особисті кошти на харчування, придбання одягу, предметів побуту, затрати на утримання закладу тощо (постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, залишених без піклування батьків»).

Наприклад: Юрист школи-інтернату в Житомирській області за підробними дорученнями зняла з ощадних книжок дітей-сиріт та привласнила 108,9 тис. грн. За порушеною прокурором кримінальною справою її засуджено, завдані дітям збитки відшкодовано.

Окремі керівники закладів усупереч вимогам закону вважають за можливе утримувати установу за рахунок коштів вихованців. Так, за результатами перевірок з цих питань, проведених прокурором Любешівського району Волинської області у поточному році, засуджено директора технічного коледжу Луцького національного технічного університету за частиною 2 статті 183 КК України за незаконне вимагання оплати за навчання та зборів на потреби закладу на загальну суму 75 тис. грн.

Перевірки засвідчили, що навіть при наявності судових рішень про стягнення аліментів, діти кошти не отримують, оскільки керівниками установ не вживається вичерпних заходів до примусового виконання рішень, внаслідок чого виникає заборгованість. Між тим, як опікуни вони повинні вимагати від посадовців державної виконавчої служби вживати заходів, передбачених статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає наслідки ухилення батьків від своєчасної виплати аліментів (звернення стягнення на майно боржника, ініціювання притягнення його до кримінальної відповідальності).

Наприклад: У місті Антрацит Луганської області на виконанні міського управління юстиції перебуває 1,5 тис. документів про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей по яких стягнення не відбувається. Водночас, посадовцями державної виконавчої служби у поточному році за цими провадженнями підготовлено лише 5 подань до органів внутрішніх справ про розшук боржників та 27 – про притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів (стаття 164 Кримінального кодекса України).