8. Вчення Павлова про 2 сигнальні системи

 І.П.Павлов створив вчення про першу і другу сигнальні системи.    Перша сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в умовних рефлексах, що формуються на будь-які подразники навколишнього середовища, окрім слова. Перша сигнальна система - основа безпосереднього відображення об’єктивної реальності у формі відчуттів і сприймання. Забезпечує предметне конкретне мислення.     Друга сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в мовних умовних рефлексах, що формуються на своєрідні подразники - слова. І.П. Павлов вважав слово - “сигналом сигналів”. Друга сигнальна система - це відображення навколишньої дійсності шляхом узагальнення абстрактних понять з допомогою слів.    Перша та друга сигнальні системи взаємопов’язані. Друга функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні поняття. Сигнальне значення слова визначається не простим звукопоєднанням, а смисловим.      З появою другої сигнальної системи з’являється новий принцип нервової діяльності - абстрагування і узагальнення великої кількості сигналів, які поступають в головний мозок. Цей принцип обумовлює безмежну орієнтацію людини в навколишньому світі. Друга сигнальна система є вищим регулятором різних форм поведінки людини в навколишньому середовищі. Проте вона правильно відображає об’єктивний світ лише в тому випадку, якщо постійно зберігається її узгоджена взаємодія з першою сигнальною системою.    На протязі перших місяців життя у дитини проявляються умовні рефлекси, не пов’язані із смисловим значенням слів. І тільки в кінці першого року життя дитини слово набуває для нього смислового значення. Розвиток і вдосконалення другої сигнальної системи відбувається безперервно в процесі навчання і виховання. Для нормального функціонування її необхідна взаємодія різних зон кори головного мозку. 

9. Основні складові частини сучасної психологічної науки.

Психічні процеси - це форми суб'єктивного відображення об'єктивної реальності, за допомогою яких здійснюється пізнання світу, засвоєння знань, навичок і формування умінь. Серед них виділяють пізнавальні (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, мовлення, увага) та емоційно-вольові (почуття, емоції, воля)..

Психічні властивості - це індивідуально-психологічні особливості, що дають змогу розрізняти людей, знати їхні вчинки і мотиви діяльності. Вони відображають рівновагу досліджуваного явища, його повторюваність та стійкість у структурі особистості. До психічних властивостей належать: спрямованість, темперамент, характер і здібності.

Психічні стани характеризують тимчасову динаміку психічної діяльності, яка істотно впливає на поведінку та діяльність особистості (тривожність, апатія, схвильованість, стрес, напруженість, несміливість, захоплення, симпатія тощо). Психічні стани підкреслюють статичний момент, відносну постійність психічного явища.

10.Спостереження і експеримент. Спостереження - науковий метод дослідження, не обмежений простий реєстрацією фактів, а науково пояснює причини того чи іншого психологічного явища; це цілеспрямований збір психологічних фактів поведінки та діяльності особистості з метою подальшого їх аналізу.Види спостереження: • короткочасне (зріз) і довготривале  • безпосереднє й опосередковане • вибіркове і суцільне Експеримент - дослідницька стратегія, при якій здійснюється цілеспрямоване відстежування будь-якого процесу в ситуації регламентованого зміни його окремих характеристик і умов протікання. Якщо при спостереженні часто не вдається передбачити значущі зміни, то в експерименті їх можна не тільки прогнозувати, але і планувати, свідомо викликати.

Недоліки: Надзвичайно складно організувати експеримент так, щоб випробуваний не знав про те, що він - об'єкт дослідження. Одна з труднощів застосування експерименту в психології полягає в тому, що дослідник звичайно включений у ситуацію спілкування з випробуваним і може мимоволі впливати на його поведінку. Переваги експерименту як методу дослідження: 1. Можливість вибрати момент початку події 2. Повторюваність досліджуваного події 3. Змінність результатів шляхом свідомого маніпулювання незалежними змінам