13.9. Правовий режим природно-заповідного фонду україни

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів і об'єктів визначені в Законі України „Про природно-заповідний фонд України".

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу при­родоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, які повністю або частково вилучаються з господарського вжитку для збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологіч­ного балансу і фонового забезпечення моніторингу навколишнього середовища.

Природно-заповідний фонд України використовується у при­родоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих, рекреаційних та освітньо-виховних цілях. Природно-заповідний фонд України охороняється законодавством як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

У Законі дана класифікація територій і об'єктів природно-запо­відного фонду, до яких належать природні території та об'єкти: при­родні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти: ботанічні сади, дендро- логічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

На землях природно-заповідного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впли­вати на стан природних та історико-культурних комплексів і об'єк­тів чи перешкоджає використанню їх за цільовим призначенням.

Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду

забезпечується шляхом:

206

встановлення заповідного режиму;

організації систематичних спостережень за їхнім станом;

проведення комплексних досліджень з метою розробки науко­вих основ збереження та ефективного використання їх;

дотримання вимог щодо охорони території та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності;

запровадження економічних важелів стимулювання охорони їх;

здійснення державного та громадського контролю за дотриман­ням режиму охорони і використання їх;

встановлення підвищеної кримінальної, адміністративної та ци­вільної відповідальності за порушення режиму охорони та вико­ристання їх, а також за знищення та пошкодження заповідних при­родних комплексів та об'єктів.

Управління в галузі організації, охорони та використання при­родно-заповідного фонду покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Укра­їни, спеціальні адміністрації територій, що охороняються, та служ­би охорони, які створюються у складі адміністрації.

Правовій охороні підлягають також курортні та лікувально-оздо­ровчі зони, до яких відносяться території, що мають яскраво вира­жені лікувальні фактори: кліматичні та інші умови, сприятливі для лікування і оздоровлення, мінеральні джерела тощо. З метою охо­рони природних якостей і лікувальних факторів цих територій, за­побігання псуванню, забрудненню та виснаженню їх встановлю­ються зони санітарної охорони курортів, у межах яких забороня­ється діяльність, що суперечить їхньому цільовому призначенню або може негативно впливати на лікувальні якості і санітарний стан цих територій.