- •1.2. Формування глобальної земної соціоекосистеми
- •1.4. Сучасна стадія взаємодії суспільства та природи
- •1.5. Сучасна соціоекологічна ситуація
- •3.3. Соціоекосистеми як об'єкт вивчення соціоекології
- •3.4. Статус соціоекології, її структура та взаємозв'язки з іншими науками
- •3.5. Роль соціоекології
- •5.2, Багатофункціональне значення у біосфері
- •5.4. Екологія, її предмет, об'єкт
- •6.2. Геологічне середовище і взаємодія з ним людського суспільства
- •72. Вплив на грунти
- •7.3. Оптимізація сільськогосподарських соціоекосистем
- •8.2. Вимоги до якості води
- •8.3. Антропогенний вплив на гідросферу та його негативні наслідки
- •8.4. Стад», види та джерела забруднення поверхневих і підземних вод
- •8.6. Принципи раціонального використання
- •8.7. Очищення стічних вод
- •8.8. Санітарна охорона вод
- •8.9. Контроль за станом водного середовища
- •9. Методологічні аспекти взаємодії суспільства і природи.
- •9.2. Склад і будова атмосфери
- •9.3. Походження атмосфер планет
- •9.7. Проблема стратосферного озону
- •9.8. Проблема антропогенних змін
- •9.9. Антропогенні забруднення навколоземного простору
- •9.11. Про раціональне використання атмосфери
- •10.2. Негативний вплив на людство
- •10.3. Урбанізація та її негативні наслідки
- •10.4. Гігієна, медична географія,
- •11.2. Джерела і види руйнування та забруднення навколишнього середовища
- •11.3. Екологічна технологія, її предмет
- •12.2.Принципи природокористування
- •12.3. Економіка природокористування, її предмет,
- •13.2. Головні джерела соціоекологічного права в україні
- •13.3. Правова охорона земельних
- •13.7. Правова охорона тваринного світу
- •13.8. Правова охорона атмосферного повітря
- •13.9. Правовий режим природно-заповідного фонду україни
- •13.10. Державне управління в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування
- •14. Урбоекологія та проблеми фітомеліорації
- •228 15.2. Етапи математико-картографічного моделювання соціоекосистеми
- •15.3. Математико-картографічна модель
- •15.4. Математико-картографічна модель
13.7. Правова охорона тваринного світу
Закон України „Про тваринний світ" регулює відносини в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у неволі чи напіввільних умовах на суші, у воді, грунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Закон встановлює 3 форми власності на об'єкти тваринного світу: державну, колективну і приватну; форми і види використання тваринного світу; права і обов'язки користувачів тваринного світу.
Охорона тваринного світу здійснюється в правовому, органі заційному, економічному, освітньому напрямі. Забезпечується во на шляхом встановлення правил і норм охорони, раціонального ви користання і відтворення об'єктів тваринного світу, заборон та об межень у користуванні, охорони середовища перебування, умов розмноження, шляхів міграцій тварин, створення охоронних тери торій з відповідним охоронним режимом, розведення в неволі рід кісних та зникаючих видів, створення центрів та „банків" для збе реження їхнього генетичного матеріалу, інші заходи: подання тва ринам допомоги при захворюваннях та надзвичайних екологічних ситуаціях, запобігання загибелі тварин під час здійснення виробни чих процесів, обмеження вилучення тварин для зоологічних колек- 202
цій, організація наукових досліджень, пропаганда ідей охорони фауни, регулювання торгівлі тваринами, створення системи державного моніторингу тваринного світу, виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин. Закон передбачає державний і громадський контроль за використанням тваринного світу, державний облік і кадастр тварин.
Визначається шість видів користування тваринним світом: мисливство, рибальство, включаючи добування водяних безхребетних і морських ссавців; використання тваринного світу у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; використання корисних властивостей життєдіяльності тварин-грунтоутворювачів, природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; використання тварин з метою одержання продуктів їхньої життєдіяльності; добування диких тварин з метою утримання і розведення в неволі чи напіввільних умовах для комерційних та інших цілей. Користувачі тваринного світу зобов'язані: дотримуватись встановлених норм, правил і термінів користування; користуватись тваринним світом способами, які не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати; не допускати порушення якості середовища перебування тварин, проводити облік чисельності і стану використовуваних тварин; здійснювати необхідні комплексні заходи, спрямовані на відтворення тваринного світу; надавати допомогу державним та іншим органам контролю за охороною і використанням тваринного світу.
Закон надає першорядного значення збереженню природних : умов мешкання тварин. Будь-яка діяльність, що впливає на стан тваринного світу внаслідок порушення середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, повинна здійснюватися з дотриманням вимог, які забезпечують охорону тваринного світу. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані дотримуватись правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їхнього росту, мінеральних добрив та інших препаратів. При застосуванні їх повинні враховуватись вимоги охорони тваринного світу і середовища перебування тварин.
Власники зоологічних колекцій (зоопарків, зоосадів, океанаріу-мів тощо) зобов'язані дотримуватись правил зберігання, обліку і використання їх. Створення і поновлення зоологічних колекцій шляхом вилучення тварин з природного середовища допускається за дозволами, ш,о видаються спеціально уповноваженими органа- ми з охорони і регулювання використання тваринного світу. Закон забороняє будь-які дії, які можуть призвести до загибелі, скорочення чисельності або порушення середовища перебування рідкісних тварин і таких, що перебувають під загрозою зникнення. З метою збереження таких тварин спеціально уповноважені державні органи зобов'язані вживати заходів до створення необхідних умов для
203
розведення цих видів тварин. Рідкісні і такі, що є під загрозою зникнення, види тварин внесені до Червоної книги України і підлягають особливій охороні.
Основними видами користування тваринного світу є мисливство і рибальство. Адміністративна відповідальність у вигляді штрафів та вилучення знарядь мисливства та рибальства встановлена за браконьєрство, тобто полювання з порушенням встановлених правил (полювання без мисливського квитка, в заборонених місцях, у заборонений термін, забороненими знаряддями і методами, на диких тварин, добування яких заборонено, тощо); вилов риби забороненими методами і знаряддями, в заборонені терміни або в заборонених місцях, вилов заборонених видів риби. До браконьєрів може бути застосована і така адміністративно-правова санкція, як позбавлення права полювання терміном до трьох років.
Кримінальна відповідальність за незаконне полювання (полювання в заборонений час, у недозволених місцях або забороненими знаряддями і способами) наступає, якщо за такі дії були вже застосовані заходи адміністративного впливу. Якщо зазначеними діями було завдано значних збитків або вони здійснені особою, яка була судима за незаконне полювання чи полювання на звірів і птахів, полювати на яких заборонено, або полювання на території заповідника чи із застосуванням автотранспортних засобів, то Закон передбачає позбавлення волі на термін до двох років або виправні роботи на термін до одного року чи грошовий штраф з конфіскацією всього добутого і знарядь полювання. Кримінальна відповідальність встановлена також за незаконне заняття рибним, звіриним та іншими видами водного промислу. Максимальні міри покарання за це - або позбавлення волі на термін до чотирьох років, або виправні роботи на термін до одного року, або штраф з конфіскацією знарядь, засобів і продукції промислу (чи без конфіскації1). Матеріальна відповідальність полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних мисливському господарству.
