4. Порядок виконання лабораторної роботи

4.1. Опрацювати теоретичну частину.

4.2. Опрацювати схемотехніку та функціональні схеми маніпуляторів.

4.3. Виконати необхідні налаштування маніпулятора (за завданням викладача).

4.5. Виконати ініціалізацію маніпулятора (за завданням викладача).

4.6. Підготувати відповіді на контрольні питання.

4.7. Підготувати звіт за індивідуальним завданням.

5. Типові варіанти індивідуальних завдань

1. Виконати процедуру тестування з аналізом кодів несправностей.

2. Виконати ініціалізацію маніпулятора.

3. Розглянути пакети повідомлень маніпулятора.

4. Під’ єднати маніпулятор до системного блоку по різних інтерфейсах.

5. Надати структуру пакета повідомлення для різних типів маніпулятора.

6. Надати структуру та особливості обміну інформації по інтерфейсу USB.

7. Надати структуру контролера, що застосовується в сучасних маніпуляторах.

8. Надати структуру сенсорів для різних маніпуляторів.

6. Контрольні питання.

6.1. Призначення та принцип дії різних типів маніпуляторів.

До маніпуляторів в першу чергу можна віднести такі периферійні пристрої як, миші, трекболи, джойстики та графічні планшети. Ці пристрої дозволяють значно спростити взаємодію оператора з різноманітними прикладними програмами.

Існує ще безліч пристроїв для введення інформації в комп’ютер. Це пристрої винятково для любителів комп’ютерних ігор - різні рулі, педалі тощо, пристрої для комп’ютерних художників - планшети і світлове перо та інші. Серед них чутливі до натискання екрани, мікрофони для введення в комп’ютер звукової інформації (наприклад для управління голосом), сканери для введення інформації з паперових носіїв, і навіть унікальні екзотичні пристрої для пересування покажчика за допомогою погляду.

6.2. Структура пакетів повідомлень маніпулятора.

6.3. Схемотехніка оптико механічних маніпуляторів. Перші миші мали механічну конструкцію. У ній використовувався маленька кулька, що виступала через нижню поверхню пристрою й оберталася в міру його переміщення по поверхні. Перемикачі усередині миші визначали переміщення й напрямок руху кульки.

Кулька може обертатися в будь-якому напрямку, але визначаються тільки чотири напрямки. Це асоціюється з двома напрямками у двокоординатній системі. Переміщення в кожному з чотирьох напрямків вимірюється в сотих частках дюйма. Після проходження кулькою цієї відстані формується спеціальний сигнал для центрального блока. Ця куля опирається на два продовгуваті ролики, що притиснуті своїми площинами до сторін кулі та встановлені на одній вісі з двома датчиками положення. Вісі повертання роликів взаємно ортогональні. Датчики являють собою оптопари (світлодіод -фотодіод) і розміщуються по різні сторони спеціальних дисків з отворами. Послідовність, у якій освітлюються світлочутливі елементи, визначає напрямок переміщення миші, а частота імпульсів, що надходять від них - швидкість руху миші. Механічний контакт з поверхнею забезпечується з використанням спеціального килимка, покритого гумою. Механічна миша може працювати практично на будь-якій поверхні. Однак набагато краще використовувати спеціальну підкладку (килимок), щоб мінімізувати або виключити проковзування кульки на гладкій поверхні столу. До мінусів механічних мишок можна віднести те, що для їх роботи потрібен якийсь простір для переміщення (зазвичай місця на робочих столах завжди не вистачає). А крім того, механічні миші не надійні.

Рис. 1. Будова механічної миші.

Рис. 2. Будова оптико-механічної миші.

Взаємодія миші і комп'ютера здійснюється за допомогою спеціальної програми-драйвера, яка або завантажується окремо, або є частиною системного програмного забезпечення. Наприклад, для роботи з Windows або OS/2 окремий драйвер для миші не потрібний, але для більшості DOS-додатків він необхідний. У будь-якому випадку драйвер (вбудований або окремий) перетворить отримувані від миші електричні сигнали в інформацію про положення покажчика і стан кнопок.