Стоянова (Ксюша, прости)
Сукупність заходів, що реалізуються міжнародними організаціями, державою у регламентації валютних відносин називається валютним регулюванням. Дисконтна політика – це зміна облікової ставки ЦБ для регулювання валютного курсу Девізна політика – застосування методів девальвації, ревальвації, валютної інтервенції
Інструменти валютного регулювання
Управління золотовалютними резервами країни 
Валютні обмеження – застосування валютної блокади, валютного клірингу, множинності валютних курсів та всіх методів валютного контролю
Основні інструменти валютного регулювання, якими користуються центральні банки: - девізна політика; - дисконтна політика; - управління валютними резервами; - валютні обмеження. Девізна політика полягає у зміні обсягів купівлі та продажу іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці. Через обмеженість розмірів офіційних валютних резервів продаж іноземної валюти має чергуватися з її купівлею, інакше резерви можуть бути вичерпаними. Валютна інтервенція — це прямі втручання Центрального банку у валютний ринок. Центральний банк купує інвалюту, коли її пропозиція надмірна та курс низький, і продає, коли курс інвалюти високий. Часто валютна інтервенція використовується для підтримання курсу валюти на зниженому рівні для здійснення валютного демпінгу — знецінювання національної валюти з метою нарощування експорту товарів за цінами нижчими за світові. Валютний демпінг служить способом боротьби за ринки збуту. Девальвація — зниження валютного курсу. Мета її: зниження офіційного валютного курсу для стимулювання експорту та стримування імпорту. Ревальвація — поняття протилежне девальвації, тобто підвищення валютного курсу. Валютні обмеження становлять сукупність заходів і правил, сформульованих в законодавчому порядку або центральним банком і спрямованих на досягнення рівноваги в платіжному балансі, підтримання стабільного курсу національної грошової одиниці та досягненні інших цілей. У світовій практиці застосовують різні форми валютних обмежень:
Валютна блокада — заморожування в банках валютних цінностей іноземних держав та громадян. Валюта, яка знаходиться на блокованих рахунках, може бути використана тільки у даній країні. Інші країни у відповідь також здійснюють валютну блокаду. В результаті це призводить до такої форми валютних обмежень, як двосторонні валютні кліринги (розрахунки між контрагентами здійснюються у національній валюті). В умовах валютних обмежень широко практикується офіційне встановлення кількох валютних курсів (один із способів стимулювання експорту та обмеження імпорту товарів, а також регулювання надходжень та використання інвалюти по інших каналах). Дисконтна політика - підвищення або зниження дисконтної ставки Центрального емісійного банку з метою вплинути на рух зарубіжних короткострокових капіталів. Підвищення ставки сприяє підтримці курсу, оскільки стимулює попит на дану валюту, а її зниження призводить до послаблення валюти. Підвищенням дисконтної ставки у періоди погіршення стану платіжного балансу Центрального банку сприяє притоку капіталів з країн, де дисконтна ставка нижча, тобто поліпшенню стану платіжного балансу. Управління валютними резервами включає в себе формування їх оптимальної структури і раціональне розміщення активів країни за кордоном.
В Україні валютне регулювання здійснюється на підставі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Комерційні банки можуть встановлювати кореспондентські відносини з іншими комерційними банками шляхом відкриття кореспондентських рахунків ЛОРО, НОСТРО. Кореспондентський рахунок ЛОРО - рахунок, який відкриває комерційний банк банку-кореспонденту та за яким комерційний банк здійснює операції списання і зарахування коштів згідно з чинним законодавством України та укладеним договором. У банку-кореспонденті цей же рахунок є кореспондентським рахунком НОСТРО. |
