14.3. Технічний аналіз валютних курсів

Технічний аналіз включає такі складові:

1. Графічний аналіз:

1.1. Аналіз трендів.

1.2. Свічковий аналіз.

1.3. Аналіз ліній на графіках цін.

1.4. Аналіз фігур на графіках цін.

2. Математичний аналіз:

2.1. Аналіз трендових індикаторів.

2.2. Аналіз осциляторів.

Розглянемо коротко вказані складові.

Тенденція (тренд) – це певний напрям зміни грошових цін.

Тренд може бути:

1. Висхідним.

2. Низхідним.

3. Відсутнім (боковим).

Аналіз тренду є ключовим елементом технічного прогнозування валютних курсів, оскільки, як показує практика, всі позиції мають відкриватись:

1. При наявності тренду.

2. В напрямі тренду.

3. Бажано після закінчення корекції, коли ціна розвернулась у напрямі тренду.

Торгувати, коли тренду немає, також можна, але не рекомендується. Торгувати проти тренду фахівцями категорично заборонено.

Аналіз тенденцій зміни валютних курсів базується перш за все на принципах, запропонованих ще у ХІХ сторіччі відомим американським фінансистом Чарльзом Доу для будь-яких біржових товарів, а саме:

1. Тенденція скоріше збережеться, ніж зміниться (тобто вона є «другом» трейдерів).

Тенденція вважається зміненою тільки тоді, коли цьому є однозначні докази.

2. Трейдери по-різному реагують на тенденцію, тому вона має 3 фази:

- нова тенденція зрозуміла тільки найбільш кваліфікованим учасникам ринку, а всі інші орієнтуються на стару тенденцію;

- всі учасники ринку відчули тенденцію і намагаються нею скористатися;

- деякі учасники ринку відчули закінчення тенденції, а більшість – ні.

3. Кожен ринок має 3 тенденції:

- довгострокові (не менше 1 року);

- середньострокові (1-3 місяці) спрямовані в протилежний бік від основної тенденції, ринок повертається на 30-60% попереднього зростання або падіння;

- короткострокові (дні, тижні) відображають поточні коливання валютного курсу внаслідок швидких змін попиту та пропозиції.

Тенденцію визначають за співвідношенням максимумів та мінімумів ціни. При висхідній тенденції кожний наступний максимум та мінімум вище, або хоча б не нижче за попередній, а при низхідній – навпаки.

Свічковий аналіз передбачає аналіз форми та комбінацій японських свічок.

При цьому японська свічка – це форма схематичного узагальнення коливань біржової ціни за певний період часу (зазвичай використовуються свічки масштабом від 1 хвилини до 1 року). При цьому трейдери не бачать, що відбувалось в межах цієї свічки, а якщо хочуть дізнатися – мають подивитися свічки меншого часового маштабу.

Японська свічка будується за 4 цінами:

1. Ціна відкриття.

2. Ціна закриття.

3. Максимум.

4. Мінімум.

Кожна свічка має тіло та тінь. Тіло показує відстань між цінами відкриття і закриття періоду. Якщо тіло біле, то протягом даного періоду ціна зросла, якщо чорне – впала. Тіні показують відстань від тіла свічки до мінімуму та максимуму періоду. Свічки можуть не мати тіней.

Імовірний подальший розвиток подій показує форма останньої свічки, форма попередніх свічок та їх взаємне розташування. Існує також метод складання японських свічок, який дозволяє визначити так звану результуючу свічку і трактувати її форму (при цьому від декількох свічок беруться ціна відкриття, закриття, максимальна та мінімальна точки). Таким чином можна денні свічки перетворити на тижневі і трактувати їх форму.

Аналізуючи форму японської свічки, треба відповісти на питання: чи є ознаки ослаблення тренду, або початку корекції. Якщо такі ознаки є, то треба закривати відкриті за трендом позиції (навіть всупереч тому, що після однієї або декількох слабких свічок тренд може знову посилитися). Дуже показове значення в свічковому аналізі мають довгі тіні свічки. Незалежно від їх напряму вони свідчать про послаблення тренду, а довгі трендові тіні часто вказують на розворот.

Відповідно до принципів визначення трендів на трендових ділянках кожна наступна свічка матиме:

1. На висхідному тренді – всі чотири ціни вище, ніж у попередньої свічки.

2. На низхідному тренді – всі чотири ціни нижчі, ніж у попередньої свічки.

Аналіз ліній на графіках валютних курсів дозволяє визначити межі руху валютних курсів та орієнтири для відкриття позицій.

На графіках валютних курсів будують горизонтальні та інші лінії, які показують діапазони руху ціни. Вважається, що при підході до меж діапазону ціна скоріше розвернеться до його середини, ніж вийде за його межі. Тим не менше, рано чи пізно, будь-який діапазон пробивається.

Діапазон зазвичай вказується лініями підтримки та перешкоди. Лінія підтримки – нижче поточної ціни, а перешкоди – вище. Підтримки будуються за непробитими мінімумами та за пробитими максимумами. Некласичні підтримки (перешкоди) – це пробиті максимуми.

Взагалі у графічному аналізі вважається, що ціна ходить від рівня до рівня, тобто якщо рівень пробитий, то ціну може зупинити тільки наступний рівень.

Важливо визначити, пробитий рівень чи ні. Вихід ціни за межі рівня не є критерієм пробою, незалежно від того, наскільки далеко змогла пройти ціна. Критерієм визначення пробою є тривалість знаходження ціни за рівнем. Якщо до закінчення періоду ціна повертається назад – це називають «прокол рівня» і вказує на те, що ціна не змогла закріпитися за рівнем. При пробої рівня ціна обов’язково має завершити торговельний період за ним. Більш точним критерієм є поведінка ціни потім – якщо наступного дня тіло свічки буде повністю знаходитися за рівнем, то він вважатиметься пробитим. Після пробою рівня ціна зазвичай повертається до нього один раз, а потім розвертається і знов іде в трендовому напрямку.

Слід зазначити, що при підході до сильних рівнів тренд часто відкочується, а потім оновлює спроби їх пробити.

Важливе значення в технічному аналізі мають інші лінії, так звані лінії тренду та канальні лінії. Лінія тренду відсікає той діапазон, з якого пішла ціна. Для висхідного тренду вона буде будуватися за мінімумами, а для низхідного – за максимумами.

Сила багатьох рівнів, крім психології, також визначається опціонами, проданими на валютному ринку. Так, коли настає час виконання опціонів, продавці та покупці намагаються витіснити спот-ціну за межі, за якими вони мають прибутки від даного опціону. Для цього вони активно відкривають відповідні позиції на спот-ринку. Це може призвести до різких коливань валютних курсів, якщо на ринку була продана значна кількість опціонів одного типу з приблизно однаковим страйком і терміном виконання; при цьому рівень страйк стане сильним рівнем спротиву (підтримки) залежного від того, нижче або вище нього знаходиться ціна спот. Цей факт обов’язково необхідно враховувати в процесі технічного аналізу валютних курсів.

Також у графічному аналізі активно використовуються рівні Фібоначчі. Відповідно до них корекція валютних курсів зазвичай сягає таких трьох рівнів:

1. 38,2% – це свідчить про силу тренду.

2. 50% – це свідчить про послаблення тренду.

3. 62,8% – свідчить про закінчення тренду найближчим часом.

Аналіз фігур на графіках валютних курсів передбачає виявлення та трактування 3 видів фігур, що виникають на графіках:

1. Фігури продовження тенденції – вказують на високу імовірність її продовження після закінчення корекції. До основних фігур продовження тенденції належать прямокутник та трендовий трикутник.

2. Розворотні фігури – вказують на високу імовірність розвороту тенденції. До основних розворотних фігур належать «голова та плечі», декілька вершин і «невдалий розмах».

3. Невизначені фігури – не вказують на подальший напрям руху валютного курсу після формування фігури і є сигналом на вихід із будь-яких позицій. До основних невизначених фігур належать збіжний і розбіжний трикутники.

Слід зазначити, що всі фігури (навіть невизначені) не тільки показують напрям руху ціни, але й відстань, яку пройде ціна після завершення формування фігури (тобто після того, як фігура сформувалась, вона «відпрацьовує»). Зазвичай ця відстань дорівнює так званій «висоті» фігури, яка для кожної фігури вимірюється по-різному.

Математичний аналіз включає побудову та аналіз графіків, трендових індикаторів та осциляторів. Показники обох типів розраховуються на основі даних графіків валютних курсів, однак мають різне призначення.

Трендові індикатори – показують наявність тренду, а також його послаблення чи посилення.

Найпростішими трендовими індикаторами є ковзні середні валютного курсу.

Осцилятори – це показники, які вказують на імовірний розворот ціни навіть тоді, коли на самому графіку ціни немає жодних ознак розвороту.

Також важливий технічний вплив на валютні курси має час. Так, наприкінці періодів часу (доби, тижня, місяця, року) або перед виходом важливих новин відбувається фіксація прибутку, що призводить до різкого руху ціни в протилежному напрямі. А при відкритті провідних світових валютних ринків (Лондонського, Нью-Йоркського) також можуть бути змінені існуючі тренди, а о 15 годині за Грінвичем (коли одночасно працює європейський та американський валютні ринки) зазвичай досягаються екстремуми внутрішньоденних трендів у більшості валютних пар. В дні ж, коли в окремих провідних країнах світу відзначаються державні свята, валютний ринок стає «тонким» (тобто з низькими обсягами торгів), і відповідно волатильність (тобто рухливість) валютних курсів різко зростає, що призводить до їх різких коливань. Подібні технічні фактори обов’язково треба враховувати в процесі біржових торгів.

Цікавим методом технічного аналізу є хвильова теорія Еліота (рис. 2), яка вказує на циклічний розвиток ринку в довгостроковому періоді. Вона була розроблена на основі математичних методів і часто підтверджується на практиці.

Відповідно до даної теорії, кожен цикл тенденції складається з 5 базових хвиль та 3 корекційних. Кожен цикл є елементом циклу більш високого рівня. Головна проблема при застосуванні теорії – що визнати за точку відліку. Теорія повністю підтверджена на історичних даних з 1932 по 1982 роки, однак зараз багатьом трейдерам ситуація незрозуміла.

Рис. 2. Хвильова теорія Еліота:

1-5 – базові хвилі; 1-3 – корекційні хвилі