2. Відсотки за кредитами і депозитами комерційних банків.

Чим вище відсотки за банківськими кредитами, тим нижче попит на них, і відповідно тим менше сукупний попит в країні (який в свою чергу визначає розмір ВВП, рівень безробіття), та прибутковість комерційних банків.

Як видно з вищенаведеного, розмір базової процентної ставки є ключовим параметром грошової системи країни. При цьому країни, які порівняно з іншими мають нижчу базову процентну ставку, мають зовсім інший механізм грошового обороту, ніж країни з високою ставкою.

Розглянемо механізми грошового обороту країн з низькою та високою процентною ставкою на конкретних прикладах.

1. Механізм грошового обороту країни з низькою ставкою (на прикладі Японії).

Низька базова процентна ставка Банку Японії дозволяє японським підприємствам отримувати дешеві кредити, а також забезпечує низький курс ієни відносно інших світових валют. Завдяки дешевій валюті Японія має позитивний торговельний баланс, який однак не створює інфляційного навантаження, оскільки зайві гроші використовуються японськими компаніями для купівлі іноземних активів, а також видаються іноземним позичальникам, яких приваблює низька процентна ставка, в межах угод Carry Trade. Отримавши кредити, іноземні позичальники одразу купують за них високодохідні валюти, що сприяє зниженню курсу ієни і замикає коло.

Завдяки такій грошовій системі під час економічного зростання японська економіка є найнадійнішою в світі, і відповідно ієна – найнадійнішою валютою. Однак в умовах світової кризи обсяг експорту різко знижується, кредити в ієні повертаються в Японію, однак великі інвестори не знижують попит на ієну, оскільки відмовляються від ризикованих валют і переводять свої капітали в резервні валюти (якими як раз і є валюти країн з низькою базовою процентною ставкою). За таких умов курс ієни різко зростає, що призводить до ще сильнішого падіння експорту, однак дешеві кредити захищають японську економіку від значного зниження ВВП.

2. Механізм грошового обороту країни з високою ставкою (на прикладі Австралії).

Австралія є одним з ключових світових експортерів сировинних ресурсів, і окрім цього має визнану в світі валюту, дохідність якої вище, ніж у інших провідних світових валют. Це збільшує попит на австралійський долар, в тому числі завдяки угодам Carry Trade. Покупці австралійської сировини бачать зростання курсу австралійського долара і також купують його заздалегідь, до моменту розрахунку за австралійські товари (доки він ще дешевий). Це приводить за нормальних економічних умов до постійного зростання курсу австралійського долара, і відповідно до зростання попиту на нього в світі. Тобто, крім сировинних товарів, Австралія ще продає і власну валюту.

В умовах кризи ціна сировинних товарів різко падає, водночас інвестори різко звільняються від високодохідних валют. Це створює певну інфляцію, яка утримує центральний банк від різкого зниження базової процентної ставки. Водночас національну економіку підтримує експорт, який падає не так сильно в умовах здешевлення австралійського долара.

Підводячи підсумок, слід зазначити, що емісія грошей в Україні, як і в більшості розвинених країн, здійснюється в безготівковій формі і має кредитну природу.

Базова процентна ставка в Україні є досить високою порівняно із провідними світовими країнами, що заважає економічному зростанню (слід зауважити, що на відміну від інших країн базова відсоткова ставка в Україні не була знижена навіть під час світової кризи, від якої Україна постраждала більше за всі країни світу). Водночас висока ставка не створює попит на гривню в світі, оскільки довіри до неї (як і до економіки України в цілому) у світових інвесторів немає. Хоча під час економічного зростання висока ставка призвела до активізації угод Carry Trade, в межах яких в Україні в 2006-2008 роках був виданий величезний обсяг валютних кредитів, однак зараз, під час кризи, це створює величезний попит на іноземну валюту, що суттєво погіршує макроекономічну ситуацію.