3. Ра «ibi-Rating».

Створена в 2005 році. Спеціалізується на наданні класичних платних рейтингів кредитоспроможності емітентів боргових цінних паперів та кредитоспроможності суб’єктів господарювання, а також реалізує проект присвоєння рі-рейтингів українським банкам.

Цікавим проектом РА є також присвоєння рейтингів професійної надійності таким категоріям компаній: компаніям з управління активами; аудиторським фірмам; оціночним компаніям. Для кожного виду компаній була розроблена методика рейтингової оцінки їх професійної надійності, яка враховує специфіку їх діяльності. Для уникнення конфлікту інтересів послуги з визначення рейтингу професійної надійності надаються виключно на добровільних засадах.

Крім рейтингу професійної надійності, до власних розробок агенції належать рейтинг фінансової стійкості та власний рейтинг корпоративного управління.

Загалом слід зазначити, що значна частина вітчизняних компаній не прагне отримати кредитний рейтинг, оскільки у вітчизняній практиці інвестування та кредитування використання кредитних рейтингів ще не набуло належного поширення. Ті ж підприємства, які намагаються отримати кредити чи інвестиції від іноземних інвесторів, прагнуть отримати міжнародний кредитний рейтинг від провідних світових рейтингових агенцій, однак цей процес ускладнений низьким суверенним кредитним рейтингом України.

Слід зазначити, що провідні РА світу послідовно знижували рейтинг України в 2008-2009 роках в умовах фінансово-економічної кризи в світі та політичної кризи в Україні. Востаннє у листопаді 2009 року довгостроковий суверенний рейтинг України був знижений РА Fitch з "В" до "В-" із негативним прогнозом. Однак можна очікувати, що в разі певної політичної та економічної стабілізації цей рейтинг може бути дещо підвищений.

Контрольні запитання

1. Що являє собою кредитний рейтинг?

2. Як пов’язані кредитний рейтинг емітента та кредитні рейтинги його боргових зобов’язань з кредитним рейтингом країни, до якої належить цей емітент?

3. В чому полягає відмінність між національними та міжнародними кредитними рейтингами?

4. Які РА мають право давати рейтингові оцінки за міжнародною шкалою?

5. Як будуються та чим відрізняються основні рейтингові шкали?

6. Які етапи включає процес рейтингування?

7. В яких випадках кредитний рейтинг може бути змінений, призупинений, відкликаний?

8. Що являє собою прогноз кредитного рейтингу та яким він може бути?

9. В чому полягають особливості рейтингування фінансових компаній?

10. Чому рейтингова діяльність недостатньо розвинена в Україні?

13. Ринок товарних ф’ючерсів

13.1. Сутність товарних ф’ючерсів, механізм торгівлі ними. Основні види продовольчих і непродовольчих ф’ючерсів

Ф’ючерс – це знеособлений біржовий контракт на постачання певного товару в майбутньому. Оскільки цей контракт знеособлений, то він може перепродаватись на біржі нескінченну кількість разів до моменту виконання. Виконувати цей контракт будуть ті покупець і продавець, які матимуть відповідний контракт в своєму активі або пасиві на момент закінчення його обігу.

Знеособленість ф’ючерса має цікавий наслідок – можливість його анулювання. Так, якщо ви вперше продали певний ф’ючерс, то на біржі з’явився запис про новостворений контракт, а саме про те, що ви винні біржі товар, передбачений ф’ючерсом, а біржа винна відповідний товар покупцю ф’ючерса. Якщо ви хочете звільнитись від своїх зобов’язань, вам необхідно купити на біржі такий самий ф’ючерс, і цим ви по суті його анулюєте (не будете ж ви постачати товар сам собі).

Можливість анулювання ф’ючерсів призводить до того, що їх кількість нічим не обмежена, і їх може продаватись на більший обсяг біржового товару, ніж взагалі існує у світі. За статистикою, експірація ф’ючерсів (тобто їх виконання) здійснується лише стосовно 1-2% ф’ючерсів, інші анулюються до моменту закінчення їх обігу.

Ф’ючерсний ринок завжди має досить сильний зв'язок із спотовим (поточним) ринком даного товару, хоча ціни на цих ринках практично ніколи не є однаковими. Ф’ючерсна ціна відрізняється від ціни на спотовому (поточному) ринку на величину, яку називають базисом (базис дорівнює ціні на фізичному ринку за мінусом ціни ф'ючерсного контракту). Відповідно до того, є базис позитивним чи негативним, розрізняють дві можливі ситуації:

1. Контанго – ціни на товар тим більше, чим пізніше передбачено його постачання.

Така ситуація є типовою для сучасного світу в умовах економічного зростання, і пов’язано це з тим, що учасники ринку очікують в довгостроковій перспективі зростання попиту на даний товар.

Контанго зазвичай може супроводжуватись як зростанням, так і падінням вартості конкретних ф’ючерсів. Оскільки ціна ф’ючерсів – це, по суті, прогноз спотової ціни на певну дату, то чим ближче буде дата виконання ф’ючерса, тим ближче його ціна буде наближатись до поточної спотової ціни. Напрям зміни ціни ф’ючерса в цьому випадку залежить від того, наскільки виправдовується прогноз ціни товару на споті. Так, якщо ціна на споті зростає повільніше, ніж очікувалось, вартість ф’ючерса може впасти. Однак зазвичай ціни на товари як на спотовому, так і на ф’ючерсному ринку змінюються односпрямовано, тільки з різною швидкістю. Волатильність більше на ф’ючерсному ринку, оскільки він не прив’язаний до реального попиту і заснований переважно на спекулятивних операціях. Тому типовою є ситуація, коли при зростанні цін на товар на ф’ючерсному ринку вона підвищується швидше, ніж на споті, а при падінні цін – знижується швидше, ніж на споті. Це відбувається з двох причин:

По-перше, ф’ючерсний ринок посиленно реагує на усі події на спотовому ринку завдяки значним обсягам спекулятивних операцій. Так, наприклад, буревій, який насувається на Мексиканську затоку (де США видобувають нафту), може різко підвищити вартість нафтових ф’ючерсів, хоча його сила ще невідома і немає впевненості, що він зупинить видобуток нафти хоча б на годину.

По-друге, ф’ючерний ринок може взагалі відірватись від поточної ситуації на споті, зосередившись на довгострокових очікуваннях. Так, на тому ж нафтовому ринку в 2007 році ціни на нафту феноменально зросли не тому, що на споті був надмірний попит, а тому що учасники ринку враховували в ціні ф’ючерсів такі явища, як зниження видобутку нафти завдяки вичерпуванню її запасів, зростання собівартості її видобутку (завдяки тому, що всі зручні для видобутку запаси нафти світ майже вичерпав), подальше зростання попиту на нафту з боку Індії та Китаю.

Даний факт має цікавий наслідок: очікування, що змінюють вартість ф’ючерсів, можуть кардинально змінити ситуацію на споті. Так, якщо ціна на споті набагато нижче ф’ючерсної, то спекулянти, продавши ф’ючерс, одразу кують відповідну кількість товару на споті і кладуть його на зберігання, щоб потім виконати ф’ючерс, а не анулювати його. Таким чином, попит на споті різко зростає, і спотова ціна рухається за ф’ючерсною. Коли надмірний попит зникає, то і на ф’ючерсному, і на спотовому ринку настає обвал цін. Такі диспропорції суттєво ускладнюють функціонування світової економіки, однак надзвичайно вигідні для спекулянтів.

2. Беквардація – ціни на товар тим більше, чим раніше передбачено його постачання.

Така ситуація викликається зниженням спекулятивної активності на ринку завдяки невпевненості учасників ринку у подальшому зростанні світового попиту на товар. Особливо сильною беквардація є під час економічних криз, коли ціни на усі товари різко падають для всіх контрактів.

В останній день терміну дії ф'ючерсного контракту розмір базису дорівнює нулю, оскільки ціни на момент поставки на ф'ючерсному та спотовому ринку будуть збігатись.

До умов ф’ючерсних контрактів належать: