8.2. Структура, функції та механізм функціонування Національного банку України

В Україні центральним банком є Національний банк України (НБУ). НБУ створений згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» і діє на підставі Закону України «Про Національний банк України».

Відповідно до Конституції України, основною функцією НБУ є підтримання стабільності гривні.

За діючим законодавством НБУ має досить значну незалежність від усіх гілок влади, що має унеможливити втручання в його діяльність будь-яких посадових осіб для реалізації власних інтересів. Він не підпорядковується жодним іншим органам влади, але є підзвітним Верховній Раді України та Президенту України (це означає, що вказані органи призначають та звільняють керівництво НБУ, регулярно отримують звіти про хід та результати діяльності НБУ, але не мають право втручатись в його поточну діяльність).

Очолює НБУ Голова НБУ, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років. Йому та іншим працівникам НБУ не можна бути народними депутатами України, членами Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом (крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності), входити до керівних органів та бути акціонерами банків, отримувати позики від будь-яких кредитних установ, крім НБУ.

Ключовим керівним органом НБУ є Рада НБУ, водночас поточне управління здійснює Правління НБУ, яке виконує рішення Ради НБУ (при цьому Рада НБУ не має права втручатись в поточну діяльність НБУ). Очолює Правління Голова НБУ.

Рада НБУ складається з 15 членів, 7 з яких призначає Верховна Рада України, а інші 7 – Президент України (при цьому Голова НБУ входить до Ради НБУ за посадою). Строк повноважень усіх членів Ради НБУ (крім Голови НБУ) – 7 років. Членом Ради Національного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну освіту і досвід роботи в законодавчих органах чи на керівних посадах центральної виконавчої влади України або банківської установи. Члени Ради Національного банку здійснюють свої функції на громадських засадах (тобто це не вважається місцем роботи), однак їм оплачуються витрати, понесені у зв'язку із виконанням ними повноважень.

Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше одного разу на квартал, при цьому вона вирішує такі основні питання:

1) розробляє «Основні засади грошово-кредитної політики», вносить їх до Верховної Ради України для інформування, здійснює контроль за їх виконанням Правлінням НБУ;

2) здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї;

3) затверджує кошторис доходів та витрат НБУ та подає його Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік;

4) вносить рекомендації Правлінню НБУ стосовно грошово-кредитної політики та розвитку банківської системи;

5) оцінює діяльність Правління НБУ щодо виконання «Основних засад грошово-кредитної політики».

У разі неодноразового невиконання або неналежного виконання Правлінням НБУ своїх рішень, Рада НБУ має право звернутися до Голови НБУ, до Верховної Ради України або до Президента України з викладенням своїх позицій. Також Рада НБУ має право застосування вето щодо рішень Правління НБУ.

Засідання Ради НБУ є правомочними за наявності не менше десяти її членів. Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради Національного банку. Кожний член Ради Національного банку має один голос.

До НБУ входять:

• центральний апарат;

• територіальні відділення в усіх областях України та АР Крим;

• Банкнотно-монетний двір;

• фабрика банкнотного паперу;

• Державна скарбниця України;

• банківські навчальні заклади;

• інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності НБУ.

Як центральний банк НБУ виконує такі основні функції:

• емісія грошей та організація їх обігу;

• організація розрахунків між банками;

• обслуговування державного боргу країни;

• проведення операцій на ринку державних цінних паперів та валютному ринку;

• видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою;

• контроль за діяльністю комерційних банків.

Також НБУ є кредитором останньої інстанції для комерційних банків, що означає надання їм стабілізаційних кредитів у випадку загрози банкрутства.

НБУ надане монопольне право на випуск грошей у обіг. Як розрахунковий центр країни, НБУ встановлює правила проведення безготівкових розрахунків господарськими суб'єктами, а також організує розрахунки між комерційними банками в Україні. Він представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних фінансово-кредитних установах. Також НБУ встановлює правила діяльності комерційних банків і проводить їх реєстрацію, видає ліцензії на проведення валютних операцій, здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків на території України. Як банк банків він веде рахунки комерційних банків, здійснює їхнє розрахунково-касове обслуговування, надає кредити комерційним банкам, установлює правила функціонування міжбанківського кредитного ринку в Україні. НБУ організує касове виконання бюджету банківською системою України, надає кредити уряду. На нього покладене виконання операцій по розміщенню державних цінних паперів, обслуговуванню внутрішнього державного боргу. Також НБУ здійснює регулювання валютного ринку України, зокрема, встановлює офіційний курс гривні відносно інших валют, організує операції з грошовими металами. Для виконання своїх функції НБУ створює резерви, що включають золото, валюту, цінні папери і використовуються для здійснення операцій на відкритому ринку.

Слід зазначити, що відповідно до діючого законодавства, НБУ забороняється:

1) бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ;

2) здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов'язані із забезпеченням його діяльності;

3) здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяльність, яка не відповідає його функціям.

НБУ є економічно самостійним державним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах кошторису, затвердженого Радою НБУ. У разі перевищення доходів над витратами різниця вноситься до державного бюджету, а перевищення витрат над доходами покривається за рахунок державного бюджету, наступного за звітним роком. Кошторис доходів і витрат повинен забезпечувати можливість виконання банком його функцій. Одержання прибутку не є метою діяльності НБУ.

Для перевірки діяльності НБУ в ньому кожен рік проводиться внутрішній та зовнішній аудит. Внутрішній аудит структурних підрозділів НБУ здійснює ревізійне управління НБУ, безпосередньо підпорядковане Голові НБУ, а зовнішній – аудиторська фірма, обрана Радою НБУ. Водночас рух коштів Державного бюджету України та виконання кошторису НБУ перевіряє Рахункова палата.