1.3. Властивості грошей

Для якісного виконання своїх функцій гроші повинні мати такі властивості:

1. Портативність – здатність легко переміщуватись.

Портативність первісних грошей не завжди була високою. Найбільш яскравим прикладом непортативних грошей були великі кам’яні колеса вагою до декількох тон, що виконували грошові функції на острові Яп. Але в межах одного невеликого острову портативність не була надто необхідною – гроші сторіччями розташовувались на тих самих місцях, а мешканці острову добре знали, кому зараз належить та чи інша кам’яна брила. Втім зрозуміло, що використання таких грошей для розрахунків з мешканцями інших островів було практично неможливо.

Слід зазначити, що хоча зараз острів Яп офіційно використовує як гроші долари США, однак і досі для великих покупок використовуються традиційні кам’яні гроші, а для дрібних розрахунків… пиво.

Портативність сучасних безготівкових грошей надзвичайно висока, оскільки завдяки інформаційним технологіям вони можуть бути переміщені в іншу частину світу за декілька секунд.

2. Подільність – це здатність грошей виражати різні розміри вартості.

Товарні гроші могли мати абсолютну подільність – тобто можливість фізичного поділу грошового товару на дрібніші частини, без втрати його споживних властивостей. Зрозуміло, що таку подільність мали тільки сировинні товари, зокрема зерно та метал, тому з часом саме вони витіснили з обігу товарні гроші у вигляді готових виробів.

Сучасні гроші мають так звану відносну подільність, тобто наявність грошових знаків різних номіналів, поєднуючи які можна виразити будь-яку вартість.

Слід зазначити, що одним із критеріїв якості формування грошової системи країни є правильне визначення номіналів грошових знаків та кількості грошових знаків різних номіналів в обороті. При правильному вирішенні цього питання економічні суб’єкти, по-перше, не відчувають нестачі грошових знаків будь-яких номіналів, а по-друге, можуть виразити будь-яку вартість якомога меншою кількістю грошових знаків (зазвичай не більше 5). Номінали грошей в різних країнах різняться (наприклад, в СРСР були монети номіналом 3 копійки, 15 копійок, 20 копійок, та банкноти в 3 та 25 рублів, водночас в сучасній Україні подібних номіналів грошей не існує, хоча існує номінал 2 гривні, досить рідкісний в сучасному світі). Слід зауважити, що в різні часи в різних країнах використовувались зовсім незвичні для нас номінали, наприклад 6, 12 та 250 рублів в Російській імперії, 15, 30 та 60 рублів в СРСР, 24, 120, 600 и 1200 лей в Румунії, 4 пенси та 1/3 фартинга в Англії, 6 ¼ цента в США тощо.

При формуванні грошової маси центральні банки обережно ставляться до грошових знаків великих номіналів, максимально обмежуючи їх емісію і часто вилучаючи їх з обігу. Так, наприклад, в 1991 році в СРСР була проведена так звана «Павлівська» реформа, коли з обігу були масово вилучені банкноти у 50 та 100 рублів для знищення таємних капіталів радянських громадян, а в США з 1969 року вилучають з обігу банкноти випуску 1934-1944 років номіналом 500-100000 доларів, які зараз набули неймовірної колекційної цінності. Також з обігу по мірі розвитку інфляції мають вилучатись гроші малих номіналів, особливо тоді, коли їх товарна вартість починає перевищувати номінальну (в сучасній України до таких грошових знаків належать 1 та 2 копійки).

3. Стійкість – це здатність грошей зберігати свою вартість протягом тривалого часу.

Стійкість товарних грошей відображалась швидкістю їх зносу (псування) як товарів. Найбільш стійкими серед товарних грошей були кам’яні та металеві (останні були кращими, ніж кам’яні, завдяки набагато вищій подільності).

Стійкість сучасних неповноцінних грошей, вартість яких зазвичай не змінюється із зносом, являє собою здатність підтримувати ключові ознаки платоспроможності якомога довше, причому до повного зносу. Так наприклад середній термін служби сучасних паперових доларів США коливається від 22 до 60 місяців і передбачає до 4000 згинань до повного зносу.