- •А.Ф. Гойко, а.Л. Скрипник, ю.В. Четверіков, н.Б. Сердюченко гроші та кредит
- •Модуль I. Гроші як економічна категорія. Грошові системи, закономірності їх функціонування
- •1. Сутність грошей, їх функції. Історичний розвиток грошей
- •1.1. Сутність та причини появи грошей, їх роль в економіці. Функції грошей, їх реалізація в Україні
- •1.2. Еволюція форм грошей. Історичні типи грошових систем
- •2. Еволюційна.
- •1.3. Властивості грошей
- •4. Відносна невідтворюваність.
- •Контрольні запитання
- •2. Грошова система
- •2.1. Сутність та склад грошової системи, її основні параметри. Правові засади функціонування грошової системи України
- •4. Форми та методи емісії грошей.
- •6. Порядок здійснення економічними суб'єктами усіх видів операцій з готівковими та безготівковими грошима, в тому числі – зовнішньоекономічних.
- •7. Вимоги щодо порядку створення, методів та принципів діяльності фінансово-кредитних установ, за посередництва яких здійснюється грошовий обіг (провідну роль серед яких відіграють банки).
- •2.2. Сутність та форми грошових реформ
- •1. Створення нової грошової системи.
- •2. Часткова перебудова грошової системи.
- •3. Стабілізація грошового обороту.
- •Контрольні запитання
- •3. Сутність, форми та основні закономірності грошового обороту
- •3.1. Сутність та форми грошового обороту. Модель грошового обороту в країні. Ефективність грошового обороту та фактори, що її визначають
- •1. Потоки від держави до інших економічних суб’єктів.
- •2. Зовнішньоекономічні грошові потоки.
- •1. Експорт товарів.
- •2. Створення додаткового державного попиту за рахунок додаткової емісії та зовнішніх державних запозичень.
- •3. Отримання додаткового попиту за рахунок кредитування.
- •4. Створення додаткового попиту населення за рахунок його додаткових доходів від фінансового ринку.
- •3.2. Закономірності грошового обороту
- •3.3. Сутність та структура фінансового ринку, його роль в грошовому обороті
- •Контрольні запитання
- •4. Організація грошового обороту в країні
- •4.1. Сутність та форми емісії, їх недоліки та переваги
- •Бюджетна емісія.
- •2. Фінансова емісія.
- •3. Кредитна емісія.
- •Кількість грошей в обороті (і відповідно на інфляцію та валютний курс).
- •Відсотки за кредитами і депозитами комерційних банків.
- •1. Механізм грошового обороту країни з низькою ставкою (на прикладі Японії).
- •2. Механізм грошового обороту країни з високою ставкою (на прикладі Австралії).
- •4.2. Організація безготівкового грошового обороту
- •1. Рахунок «лоро».
- •2. Рахунок «ностро».
- •1. Поштові платіжні системи.
- •2. Міжбанківські платіжні системи.
- •1. Відсутність необхідності відкривати і обслуговувати сотні кореспондентських рахунків з партнерами.
- •2. Можливість здійснювати перекази практично в усі країни світу.
- •3. Висока швидкість переказу коштів.
- •1. MoneyGram.
- •2. UniStream.
- •3. Платіжні системи в мережі Інтернет.
- •1. WebMoney.
- •3. PayPal.
- •4. Системи, що передбачають використання платіжних карток.
- •3. Платіжна вимога-доручення.
- •4. Вексель.
- •4.3. Організація готівкового грошового обороту
- •Контрольні запитання
- •5. Інфляція та антиінфляційна політика
- •5.1. Сутність, види та причини інфляції
- •1. Інфляція попиту.
- •2. Інфляція витрат.
- •Вичерпування ресурсів чи обмеження їх виробництва.
- •Зміна масштабів виробництва.
- •Зміна податків та дотацій.
- •Зміна валютних курсів, завдяки чому дорожчає імпортна сировина.
- •4. Структурна інфляція.
- •1. За темпами:
- •2. За прогнозованістю:
- •3. За збалансованістю:
- •1. Випереджувальне підвищення цін виробниками.
- •2. Інфляційні очікування населення.
- •5.2. Антиінфляційна політика держави
- •1. Зменшення реальних доходів населення (і відповідно – зниження його життєвого рівня).
- •3. Зниження кредитної та інвестиційної активності.
- •5.3. Інфляція в Україні
- •Контрольні запитання
- •6. Світовий грошовий оборот
- •6.1. Сутність світового грошового обороту, його національне та міжнародне регулювання. Міжнародні валютно-кредитні організації, їх співробітництво з Україною
- •1. Банк міжнародних розрахунків (бмр).
- •2. Міжнародний валютний фонд (мвф)
- •3. Світовий банк та його підрозділи.
- •6.2. Валютна система: сутність та види. Валютні курси; фактори, що їх визначають
- •1. Система фіксованих валютних курсів.
- •Система плаваючих валютних курсів.
- •3. Комбінована система валютних курсів.
- •1. Співвідношення темпів інфляції в двох країнах.
- •2. Стан платіжного балансу.
- •3. Ступінь використання певної валюти у міжнародних розрахунках.
- •4. Ступінь довіри до валюти на національному й світовому ринках.
- •5. Очікування змін валютних курсів.
- •1. Відсоток, який нараховують банки на рахунки у відповідній валюті.
- •2. Зміна вартості валюти на Форексі за певний період.
- •1. Процентний диференціал вказує на різницю в дохідності і ризикованості валют.
- •2. Процентний диференціал є основою для здійснення спекулятивних угод Carry Trade.
- •6.3. Валютні союзи: стан та перспективи розвитку
- •5. Південноафриканський ранд.
- •1. Невідповідність рівня розвитку цих країн.
- •2. Величезна кількість доларів сша в світі.
- •3. Величезний державний борг сша.
- •Контрольні запитання
- •Модуль 2. Фінансова система україни, її основні складові
- •7. Загальна характеристика фінансової системи україни
- •7.1. Банківська система як ключовий елемент фінансової системи України
- •1. Збільшення кількості діючих банків.
- •2. Зростання частки іноземного капіталу в банківській системі України.
- •3. Зростання капіталізації (тобто розміру капіталу) банків.
- •1. Розмір банку.
- •2. Батьківщина капіталу.
- •3. Депозитний портфель.
- •4. Кредитний портфель.
- •7.2. Суть, функції та види небанківських фінансових установ. Стан та перспективи розвитку небанківських фінансових установ в Україні та світі
- •1. Низький рівень доходів населення.
- •2. Недовіра до страхових компаній.
- •3. Відсутність культури страхування життя у населення України.
- •4. Непрогнозованість комерційних ризиків.
- •Контрольні запитання
- •8. Центральні банки в сучасній економіці
- •8.1. Сутність центральних банків, їх походження та роль в економіці
- •8.2. Структура, функції та механізм функціонування Національного банку України
- •8.3. Грошово-кредитна політика держави. Методи стабілізації грошового обороту
- •1. Зміна кількості грошей в обороті.
- •1.1. Зменшення кількості грошей в обороті.
- •1.2. Кількісне пом’якшення.
- •2. Зміна масштабу цін.
- •2. Зміна валютних курсів.
- •8.4. Регулювання нбу діяльності комерційних банків
- •1. Адміністративне регулювання:
- •2. Індикативне регулювання:
- •Контрольні запитання
- •9. Сутність та механізм функціонування комерційних банків
- •9.1. Порядок створення, структура та механізм діяльності комерційних банків
- •9.2. Основні типи банківських операцій, порядок їх здійснення
- •3. Комісійні операції.
- •Контрольні запитання
- •Модуль 3. Механізм функціонування фінансового ринку
- •10. Ринок позичкових капіталів
- •10.1. Сутність та основні характеристики кредиту, його роль в економіці. Фактори, які визначають вартість кредитів
- •1. Кредити фізичним особам.
- •2. Кредити юридичним особам:
- •2. Факторинговий кредит (факторинг).
- •3. Лізинговий кредит.
- •10.2. Механізм функціонування ринку позичкових капіталів
- •1. Ринок короткострокових кредитів («ринок грошей»).
- •2. Ринок середньо- та довгострокових кредитів («ринок капіталів»).
- •1. Ринок депозитів.
- •2. Ринок кредитів.
- •1. Зміна попиту підприємств на кредити.
- •2. Зміна пропозиції депозитів з боку населення.
- •10.3. Ринок позичкових капіталів України
- •Контрольні запитання
- •11. Ринок цінних паперів
- •11.1. Сутність та види серійних цінних паперів, порядок їх емісії та обігу
- •11.2. Біржовий та позабіржовий продаж цінних паперів. Механізм функціонування фондової біржі
- •11.3. Фондові індекси: сутність, види та методи розрахунку
- •11.4. Фондовий ринок України: стан та перспективи розвитку
- •Контрольні запитання
- •12. Кредитні рейтинги
- •12.1. Сутність кредитних рейтингів, їх основні види. Провідні рейтингові агенції світу. Рейтингові шкали
- •1. Рейтинг емітента.
- •2. Рейтинг боргових зобов'язань (облігацій).
- •3. Суверенний кредитний рейтинг.
- •1. Moody's.
- •2. Standard & Poor's.
- •3. Fitch Ratings.
- •1. Міжнародні кредитні рейтинги.
- •Міжнародна рейтингова шкала боргових зобов’язань агенції Moody’s
- •2. Національні кредитні рейтинги.
- •1. Кредитна оцінка.
- •3. Очікуваний кредитний рейтинг.
- •4. Приватний (непублічний) кредитний рейтинг.
- •12.2. Процес рейтингування, його вплив на компанію, яка рейтингується
- •1. Укладання угоди з емітентом.
- •2. Аналіз інформації, отриманої від замовника, і підготовка робочого варіанта рейтингового звіту.
- •2. Фінансові посередники (інвестиційні та трастові компанії).
- •3. Емітенти облігацій.
- •4. Компанії та фінансові інститути.
- •12.3. Особливості рейтингування фінансових компаній
- •1. Внутрішня кредитоспроможність банку.
- •2. Фактори підтримки.
- •3. Стрес-фактори.
- •Кредитні рейтинги фінансових компаній
- •12.4. Рейтингова діяльність в Україні
- •1. Ра «Кредит-рейтинг».
- •2. Ра «Експерт-рейтинг».
- •3. Ра «ibi-Rating».
- •Контрольні запитання
- •13. Ринок товарних ф’ючерсів
- •13.1. Сутність товарних ф’ючерсів, механізм торгівлі ними. Основні види продовольчих і непродовольчих ф’ючерсів
- •1. Обсяг проданого товару.
- •2. Алюміній.
- •1. Мазут.
- •2. Бензин.
- •3. Природний газ.
- •1. Перехідні запаси (обсяг запасів сільськогосподарського товару наприкінці торговельного року).
- •2. Очікувана урожайність (для рослинних товарів).
- •3. Взаємозв’язок між споживанням різних сільськогосподарських товарів.
- •4. Конкуренція з іншими сільськогосподарськими товарами.
- •5. Державна та міжнародна політика стосовно сільського господарства.
- •6. Погодні умови.
- •13.2. Ринок нафтових ф’ючерсів
- •13.3. Ф’ючерсний ринок дорогоцінних металів
- •1. Золото.
- •3. Платина.
- •4. Палладій.
- •Контрольні запитання
- •14. Валютний ринок
- •14.1. Механізм функціонування світового валютного ринку «Форекс»
- •2. Опціон «Call».
- •14.2. Фундаментальний аналіз валютних курсів
- •1. Показники інфляції.
- •1. Виступи посадових осіб політичної влади та керівництва центральних банків.
- •2. Дані по товарних та фондових ринках.
- •3. Ціни на товарні ф’ючерси.
- •4. Результати планових політичних подій.
- •5. Звіти про прибутки провідних світових компаній.
- •6. Зміна кредитних рейтингів країн світу та провідних компаній певних країн.
- •1. Відкриття торговельних сесій.
- •2. «Тонкий» ринок.
- •3. Фіксація прибутку.
- •14.3. Технічний аналіз валютних курсів
- •1. Графічний аналіз:
- •2. Математичний аналіз:
- •1. Тенденція скоріше збережеться, ніж зміниться (тобто вона є «другом» трейдерів).
- •2. Трейдери по-різному реагують на тенденцію, тому вона має 3 фази:
- •3. Кожен ринок має 3 тенденції:
- •Контрольні запитання
- •Історичний розвиток грошей на Україні
- •Тестові завдання з дисципліни «Гроші та кредит»
- •Предметний покажчик основних термінів та ключових слів
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
- •Гроші та кредит
1. Процентний диференціал вказує на різницю в дохідності і ризикованості валют.
Так при стабільній економічній ситуації інвестори купують валюти з більшою базовою процентною ставкою за валюти з нижчою ставкою, а при економічній кризі – навпаки. При цьому пари з більшим диференціалом будуть купуватись активніше, ніж пари з меншим.
2. Процентний диференціал є основою для здійснення спекулятивних угод Carry Trade.
6.3. Валютні союзи: стан та перспективи розвитку
Останнім часом в умовах глобалізації світова фінансова система активно перебудовується та інтегрується. Одним із основних засобів інтеграції є створення економічних (і в тому числі валютних) союзів, які засновуються на так званих колективних валютах. Є думка, що років через 10 у світі залишиться всього кілька консолідованих валют. Європа вже пішла цим шляхом. Зараз аналогічні плани є в арабському світі, Азії, Латинській та Північній Америках.
Валютний союз передбачає використання певними країнами єдиної валюти як у розрахунках між собою, так і у внутрішньому грошовому обігу (як паралельної або єдиної валюти). Такою єдиною валютою може стати як нова валюта, створена спеціально для певного економічного союзу, так і валюта провідної країни союзу.
Зараз в світі вже успішно функціонують такі колективні валюти:
1. Євро.
Євро є офіційною валютою Європейського союзу, хоча поки що не всі країни Євросоюзу увійшли в єврозону. Станом на 1.09.2009 вона включає 16 країн-членів з більш ніж 320 мільйонами жителів, а саме: Австрію, Бельгію, Німеччину, Грецію, Ірландію, Іспанію, Італію, Кіпр, Люксембург, Мальту, Нідерланди, Португалію, Словаччину, Словенію, Фінляндію і Францію.
Вперше євро було уведено в безготівковий обіг в 1999 році як паралельна валюта в країнах ЄС. Готівкові євро були уведені в обіг 1 січня 2002 року. Керує обігом євро Європейський Центральний банк. Емітується євро окремими країнами Єврозони, однак у чітко визначених обсягах.
Країни, що хочуть вступити у зону євро, повинні відповідати п'яти критеріям, визначеним ще Маахстрикською угодою (угодою про створення Євросоюзу):
1. Дефіцит державного бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП.
2. Державний борг повинен бути меншим від 60% ВВП.
3. Держава повинна протягом двох років брати участь у механізмі регулювання валютних курсів ЄС і підтримувати курс національної валюти в заданому діапазоні.
4. Рівень інфляції не повинен перевищувати більш, ніж на 1,5% середнього значення трьох країн – учасниць Євросоюзу з найбільш стабільними цінами.
5. Довгострокові процентні ставки по державних облігаціях не повинні перевищувати більш ніж на 2% середнє значення відповідних ставок у країнах з найнижчою інфляцією.
Невідповідність цим критеріям стала однією з причин того, що у свій час до Єврозони не приєдналась Великобританія. Для діючих членів Єврозони при порушенні вказаних вимог передбачаються штрафи. Водночас в 2005 році, коли Португалія, Німеччина й Франція порушили економічні вимоги, Рада міністрів ЄС не проголосувала за штрафи для цих країн, і домовилась в подальшому гнучкіше підходити до даної проблеми.
На поточний момент євро розглядається в світі як основний конкурент долара США в боротьбі за статус світових грошей. Водночас, хоча поширення євро є досить широким, його курс відносно інших валют є досить нестабільним, що стримує багатьох інвесторів від переведення капіталів у цю валюту. Основною причиною відносно низького курсу євро є економічні проблеми нових країн ЄС, в тому числі і тих, які не входять в зону євро.
2. Східно-карибський долар – валюта, що використовується в 7 країнах, що входять в Організацію Східно-Карибських держав (OECS) (Антигуа й Барбуда, Домініка, Гренада, Монтсеррат, Сент-Кітс і Невіснув, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадіни) і на острові Ангілья. Рішення про створення Організації Східних Карибських Держав було підписано 18 червня 1981 р. Адміністративний центр – Морне (Сент-Люсія).
Емісія валюти й операції з нею здійснюються через Східно-Карибський Центральний банк (ECCB) штаб-квартира якого перебуває на острові Сент-Кітс. Центральний Банк має виняткове право випуску банкнот і монет на території держав – членів організації. Монети являють собою багатокутники з різною кількістю сторін для різних номіналів (це зроблено через велику неграмотність жителів, що населяють OECS).
3. Французький тихоокеанський франк (фр. CFP franc) – грошова одиниця, що використовується в наступних Заморських володіннях Франції: Французька Полінезія, Нова Каледонія, Уолліс і Футуна.
При його введенні в грудні 1945 року (тоді ж був уведений франк КФА) абревіатура CPF складалася з початкових букв французьких слів Colonies francaises du Pacifique (Тихоокеанські французькі колонії), але зараз офіційно розшифровується як Change Franc Pacifique (Тихоокеанський обмінний франк).
4. Франк КФА (африканський франк) – грошова одиниця 14 африканських країн, що входять у валютну зону французького франка, що включає такі країни як Бенін, Буркіна Фасо, Гвінея-Бісау, Кот-Д’Івуар, Малі, Нігер, Сенегал, Того, Габон, Камерун, Республіка Конго, Центральноафриканська Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея). При його введенні в 1945 абревіатура КФА складалася з початкових букв французьких слів colonies francaises d'Afrique (французькі африканські колонії). Із завоюванням колишніми колоніями незалежності в 60 роках 20 століття вона стала розшифровуватися як «la Communaute financiere africaine» (африканське фінансове співтовариство), тобто у двох останніх назвах французькою мовою абревіатура збереглася незмінної. Грошові знаки емітуються окремими країнами, розрізняються зовнішнім виглядом. Курс франка КФА споконвічно був чітко прив'язаний до курсу французького франка (в 1999 році після введення євро, Франк КФА був прив'язаний до євро). В обмін на гарантію конвертованості франка КФА з боку Франції країни співтовариства погодилися помістити 65% своїх валютних резервів на спеціальний рахунок у Казначействі Франції, а також надали Франції право на проведення грошово-кредитної політики стосовно франка КФА.