Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
грошы та кредит друк.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.05 Mб
Скачать

1. Співвідношення темпів інфляції в двох країнах.

Інфляційне знецінювання національних грошей в країні викликає зниження їх купівельної спроможності й тенденцію до падіння їхнього курсу до валют тих країн, де темп інфляції нижче. Відповідно, якщо інфляція в Україні в останні роки сягала 15%, а провідні країни світу (у тому числі США) утримують інфляції на рівні світового стандарту у 2%, то це означає неминуче знецінення гривні по відношенню до основних світових валют для збереження паритету купівельної спроможності.

2. Стан платіжного балансу.

Позитивний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, тому що збільшується попит на неї з боку нерезидентів (якщо більшість зовнішньоекономічних розрахунків відбувається в національній валюті, як в провідних країнах світу) або призводить до надлишку іноземної валюти в країні (якщо більшість зовнішньоекономічних розрахунків відбувається в іноземній валюті). Негативний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, тому що боржники активно купують за неї іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов'язань.

Слід зазначити, що позитивний платіжний баланс призводить до довгострокового зростання курсу національної валюти та макроекономічного зростання в країні тільки якщо він засновується на позитивному торгівельному балансі. Якщо ж він засновується на активному залученні іноземних капіталів у формі кредитів, то з часом їх доведеться повертати з відсотками, і тоді платіжний баланс стане негативним (і національна валюта різко впаде). Залучення інвестицій є більш безпечним в цьому сенсі, хоча під час економічних криз інвестори проводять по всьому світу активне деінвестування, вплив якого на платіжний баланс і валютний курс буде аналогічним.

3. Ступінь використання певної валюти у міжнародних розрахунках.

Чим більшою мірою валюта залучена до міжнародних розрахунків, тим більше попит на неї.

Залучення валюти до міжнародних розрахунків перш за все визначається її конвертованістю, тобто можливістю обмінюватись на інші валюти. Відповідно до цього розрізняють вільноконвертовані валюти (які легко обмінюються на інші у будь-якому регіоні світу, наприклад, долар США), обмеженоконвертовані валюти (легко обмінюються на інші в межах певного регіону, наприклад, російський рубль) та неконвертовані – не використовуються в міжнародних розрахунках (сюди відноситься і українська гривня). При цьому зрозуміло, що конвертованість валюти залежить від її визнання у світовому співтоваристві.

Однак навіть серед вільноконвертованих валют іде змагання за більш значущу роль у світовому грошовому обороті. Так долар США, який з 1945 року домінував в цьому плані серед світових валют, останнє десятиріччя почав дещо втрачати свої позиції, поступаючись перш за все євро, швейцарському франку та японській ієні. Одним із свідчень цього є зокрема те, що наприкінці третього кварталу 2009 року частка долара США у валютних резервах центральних банків світу знизилася до 62,8%, що стало найнижчим значенням з першого кварталу 1999 року; водночас частка євро досягла 27,5%. Набирають ваги і деякі інші валюти, зокрема нещодавно Росія заявила, що збирається включити у валютні резерви свого центрального банку австралійський і канадський долари. Подібні тенденції знижують попит і водночас збільшують пропозицію долара США у світі, що веде до суттєвого зниження його курсу.