5. Інфляція та антиінфляційна політика

5.1. Сутність, види та причини інфляції

Інфляція – це зниження купівельної спроможності національної грошової одиниці.

У відкритих економічних системах (в яких ціноутворення є вільним) інфляція на внутрішньому ринку відображається через підвищення цін, а у закритих (в яких ціни регулюються державою) – через дефіцит товарної маси. В світовому масштабі знецінення національної грошової одиниці відображатиметься через її девальвацію, навіть якщо ціни в країні лишаються фіксованими.

В економічній історії людства проблема інфляції набувала все більшого масштабу із втратою грошима товарної вартості. В наш час, коли гроші взагалі не мають товарної вартості, інфляція є невід’ємною рисою та основною проблемою будь-якої сучасної грошової системи. Уникнути інфляції чи подолати її повністю неможливо, однак тримати її в певних безпечних межах необхідно обов’язково.

Види інфляції визначаються в першу чергу залежно від причини її появи. Виходячи з даної ознаки, до них належать:

1. Інфляція попиту.

Викликається надмірним попитом, який перевищує пропозицію, що призводить до зростання цін.

Основною причиною інфляції попиту є надлишок грошей в обороті в національній економіці, завдяки чому сукупний попит перевищує сукупну пропозицію. Однак можливі ситуації, коли надмірний попит виникає тільки на окремих ринках, і тільки потім створена там інфляція розповсюджується по всій економіці.

Як вже зазначалось, основною формою емісії є кредитна, при якій емітовані гроші через посередництво комерційних банків потрапляють в якості кредитів перш до підприємств та населення. У випадку надмірної кредитної емісії підприємства можуть суттєво збільшити попит на ринку ресурсів, і оскільки пропозиція багатьох ресурсів є малоеластичною, то ціни на ринку ресурсів різко зростуть (що буде в свою чергу призводити до подорожчання товарів, виготовлених за допомогою цих ресурсів). Водночас і населення, скориставшись дешевими кредитами, різко може збільшити свій попит на внутрішньому ринку, що дозволить підприємствам підвищити ціни більшою мірою, ніж подорожчали ресурси. Таке явище називається випереджувальним підвищенням цін, і веде до зростання темпів інфляції.

Також інфляція попиту може виникнути при бюджетній емісії через різке збільшення державних видатків та трансфертів. Якщо при цьому держава буде індексувати заробітні плати в бюджетній сфері та трансферти, то інфляція буде тільки посилюватись.

2. Інфляція витрат.

Зумовлена збільшенням собівартості виробництва продукції завдяки дії таких факторів:

1. Вичерпування ресурсів чи обмеження їх виробництва.

Подорожчання ресурсів може бути викликане економічним зростанням в країні, коли зростає попит на висококваліфіковані кадри, землю та капітал, оскільки можливості зростання пропозиції цих ресурсів завжди є обмеженими. При зростанні попиту на кваліфіковані кадри за інших рівних умов їх заробітна плата буде збільшуватись, що буде призводити як до збільшення витрат підприємств, так і до зростання споживчого попиту, тобто стане подвійним інфляційним чинником.

Вартість ресурсів також тісно пов’язана із міжнародним рухом капіталів. Так, активна експансія закордонного капіталу створює значний додатковий попит в країні як на ринку ресурсів, так і на ринку товарів (якщо іноземний капітал використовується для надання споживчих кредитів). Водночас ціна кредитів та інвестицій для підприємств буде знижуватися, що буде знижувати їх витрати. При активному витоку капіталу в країні буде зменшуватись обсяг кредитних та інвестиційних ресурсів, що призводитиме до їх подорожчання. Це збільшуватиме витрати підприємств на кредити, водночас зменшуватиме попит на ресурси.