4. Системи, що передбачають використання платіжних карток.

Клієнти компанії розраховуються її платіжною карткою з усіма підприємствами, які її приймають, а відповідну суму грошей ці підприємства отримують від компанії. Платіжна картка може бути кредитною (передбачає, що компанія надає кредит власнику картки, який той потім повертає) та дебетною (передбачає, що власник спочатку вносить на картковий рахунок компанії певну суму, а потім розраховується карткою в межах цієї суми).

Першою використання платіжних карток запровадила американська компанія Diners Club в 1950 році. Емітовані нею картонні платіжні картки приймались в якості оплати в ресторанах і магазинах Нью-Йорку, при цьому картки були кредитними, а їх власники та компанії платили незначний відсоток від суми використаних з картки коштів. Компанії погоджувались платити, оскільки кредитна картка створювала додатковий попит на їх товари та послуги, при цьому кредит надавали не вони а Diners Club, який і ніс усі кредитні ризики.

В сучасному світі платіжні картки стали електронними і емітуються переважно банками. Однак ці банки забезпечують виплату коштів підприємствам торгівлі не самостійно, а через міжнародні карткові платіжні системи, лідерами серед яких є Visa, Mastercard та American Express. Більшість вказаних систем спочатку створювалась в формі міжбанківської угоди про обслуговування платіжних карток інших банків, а вже потім була створена окрема компанія, яка укладає угоди про емісію певного виду карток з певним банком.

В сучасній Україні під керівництвом НБУ вже 5 років триває робота над створенням Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП). Вона призначена для безготівкових розрахунків населення, і передбачає використання для розрахунків платіжних смарт-карток, які є більш захищеними від злочинних дій, ніж магнітні платіжні картки. На поточний момент НСМЕП не набула достатнього поширення, оскільки учасниками даної системи є лише 57 вітчизняних банків, серед яких немає лідерів банківського ринку. В той же час на базі системи НСМЕП вже реалізовано проекти «Електронний студентський квиток» (беруть участь 35 ВНЗ), «Соціальна картка» (м. Одеса), а нещодавно були запроваджені Інтернет-перекази грошей за допомогою НСМЕП, які можна отримати у відділеннях «Укрпошти» чи навіть на домашню адресу.

Загалом слід зазначити, що в більшості випадків платіжні системи використовуються населенням для оплати товарів і послуг, а також переказу грошей, водночас підприємства зазвичай використовують традиційну систему міжбанківських розрахунків.

Будь-які традиційні міжбанківські безготівкові розрахунки (тобто засновані на системі кореспондентських рахунків) проводяться тільки на підставі належним чином оформлених та завірених розрахункових документів (їх форми та вимоги до їх оформлення і застосування визначені НБУ).

До таких документів належать:

1. Платіжне доручення – це вказівка клієнта банку перевести певну суму з його рахунку на визначений рахунок в цьому або інших банках.

Це один з найбільш поширених у вітчизняній практиці платіжних документів. Платіжне доручення діє 10 днів, виконується за наявності повної суми переказу на рахунку клієнта.

2. Платіжна вимога – це вимога певного суб’єкта до банку зняти на його користь визначену суму з рахунку конкретного клієнта.

Для того, щоб надати банку платіжну вимогу, суб’єкт зазвичай повинен мати відповідне рішення суду, і в цьому випадку платіжна вимога буде виконана банком навіть без згоди власника коштів. Діє 10 днів.