Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
грошы та кредит друк.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.05 Mб
Скачать

4.2. Організація безготівкового грошового обороту

До безготівкових розрахунків відносяться міжбанківські розрахунки та розрахунки в електронних платіжних системах (які також зазвичай здійснюються за посередництва банків). Основою системи безготівкових розрахунків є система кореспондентських рахунків комерційних та центральних банків.

Кореспондентський рахунок – це рахунок одного банку в іншому. Кореспондентські рахунки відкриваються банками на основі взаємної згоди та оформлюються комерційною угодою між ними.

Розрізняють 2 види кореспондентських рахунків з точки зору конкретного банку:

1. Рахунок «лоро».

Це рахунок іншого банку в нашому банку. Відповідно до угоди з власником рахунку, наш банк проводить операції за даним рахунком, отримуючи за це комісійні. Водночас на даний рахунок ми нараховуємо відсотки.

2. Рахунок «ностро».

Це рахунок нашого банку в банку-кореспонденті. Для того, щоб за даним рахунком здійснювалась виплата коштів клієнтам нашого банку, ми маємо поповнити його достатнім обсягом коштів та укласти з банком-кореспондентом угоду про овердрафт – кредит, який надається банком власнику рахунку автоматично в межах певної суми при нестачі на рахунку коштів для здійснення платежу.

Зазвичай по закінченні кварталу банки звіряють проведені операції за кореспондентськими рахунками, поповнюють ці рахунки та виплачують комісійні. Овердрафти ж погашаються автоматично при поповненні рахунку.

Слід зазначити, що кореспондентські відносини можливі не тільки із вітчизняними, але і з зарубіжними банками. Також всі комерційні банки мають кореспондентські рахунки в центральному банку, що дозволяє проведення розрахунків між ними навіть якщо у них між собою не встановлені кореспондентські відносини. Якщо ж комерційний банк не має кореспондентів в певній країні, то розрахунки можуть проводитись через великий міжнародний банк, який має кореспондентів практично в усіх країнах (при цьому вартість розрахунків різко зростає) або через платіжні системи.

Платіжна система – це створена певною компанією або групою компаній система розрахунків, яка дозволяє будь якому клієнту за допомогою підприємств-учасників системи швидко переказати гроші або отримати готівку, сплативши системі фіксовану винагороду. Платіжні системи є альтернативою міжбанківським переказам, оскільки швидкість і простота їх використання та фіксовані тарифи приваблюють багатьох клієнтів. Для успішного функціонування платіжна система повинна мати розвинену мережу представництв головної компанії або учасників системи по всьому світу.

В сучасному світі найбільшого поширення набули чотири типи платіжних систем:

1. Поштові платіжні системи.

Використовують для переказу грошей та видачі готівки за чеками власні поштові відділення (наприклад, «Укрпошта»). Таким чином починали свою діяльність провідні компанії з переказу грошей в світі American Express (використовувала так звані дорожні чеки, які обмінювались на готівку в іноземних представництвах компанії) та Western Union (першою почала використовувати для переказу грошей телеграф). В наш час в основному функції переказу грошей виконують міжбанківські, а не поштові платіжні системи.