Тлумачний словник основних юридичних термінів (3)

Адміністративна відповідальність – вид юридичної відповідальності, що виражається в застосуванні повноважними органами і посадовими особами конкретних адміністративних стягнень до осіб, які скоїли адміністративні правопорушення.

Адміністративне правопорушення – протиправна, винна, дія або бездіяльність, що посягає на державний або громадський порядок, державну або клективну власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Деліктоздатність – закріплена в законі здатність суб”єкта нести відповідальність за вчиненя правопорушення.

Державне управляння –це підзаконно виконавча й розпорядна діяльність органів державної виконавчої влади, спрямована на практичне виконання законів у прцесі повсякденного й безпосереднього керівництва господарським, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом.

Дозвіл – юридичний дозвіл, здійснювати в умовах, передбачених правовою нормою ті або інші дії на свій розсуд.

Заборона – покладання прамого юридичного обов”язку не здійснювати ту або іншу дію в умовах, передбачених правовою нормою.

Припис – покладання прямого юридичного обов”язку здійснити ту або іншу дію в умовах, передбачених правовою нормою.

Соціальне управління- це управління в суспільстві в якому у сіб”єктом і об”єктом управління є людина.

8. Основи цивільного й судового процесу

Тема № 8.1. Розгляд цивільних і господарських спорів.

1. Храктеристика судової влади і правосуддя.

2. Огранізація і діяльність Конституційного Суду України.

3. Система і завдання судів загальної юрисдикції.

4. Цивільне судочинство.

5. Господарське судочинство.

6. Справи підвідомчі господарським судам.

1. У відповідності зі ст.6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову.

Під судовою владою потрібно розуміти систему незалежних судів, які у встановленому законом порядку здійснюють правосуддя.

Судовій владі властиві такі основні ознаки:

• самостійність і незалежність означає, що судова влада рівноправна із законодавчою і виконавчою гілками державної влади, не підпорядковується їм і не контролюється ними;

• представниками судової влади є суди, делегування функцій судів іншими органами або посадовими особами заборонено;

• органи судової влади здійснюють правосуддя, внаслідок чого реалізуються завдання судової влади із захисту в судовому порядку прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, забезпечення конституційності правових актів;

• носіями судової влади є судді і представники народу, що залучаються у встановленому законом порядку;

• всі рішення, прийняті органами судової влади, що набрали законної чинності, підлягають виконанню на всій території України, а іноді виходячи з міжнародних договорів і угод – і за її межами.

Таким чином, судова влада покликана забезпечувати законність і правопорядок порушників закону до відповідальності.

Правосуддя – це розгляд судових справ про правові спори і конфлікти.

Порядок судочинства – це процес, пов”язаний з виникненням і розглядом судових справ, усі дії суду та інших учасників процесу, в тому числі по дослідженню доказів, врегульовані процесуальним законодавством. Порядок судочинства регулюється Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, а також нормами процесуального характеру Кодексу про адміністративні правопорцшення і Закону України “про Конституційний Суд України”.

Правосуддя має такі ознаки:

• урегульована законом діяльність;

• здійснюється в пеіних формах судочинства;

• розглядає спори, виникаючі в правовій сфері;

• суди при здійсненні правосуддя незалежні і падкоряються лише закону;

• судочинство проводиться суддею одноосібно або колегією суддів;

• основні засади судочинства закріплені у ст.129 Конституції України.

За неповагу до суду винні особи притягуються до юридичної відповідальності.

Під судовою системою прийнято розуміти сукупність судів, побудовану відповідно до їх компетенції і поставлених перед ними завданнями. Судову систему в Україні складають Конституційний суд України і суди загальної юрисдикції. Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції. Загальні суди мають свою розгалужену систему і поділяються на суди трьох інстанцій.

2. Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, основним завданням якого є гарнтування верховенства Конституції України як Основного Закону на всій території України.

Питання організації і діяльність Конституційного Суду регламентується XII розділом Конституції України і Законом “Про Конституційний Суд України”.

Порядок призначення суддів Конституційного Суду України має свої особливості, які закріплені в ст. 6-8 вказаного Закону. До його складу входять 18 суддів.

Указ Президента про призначення сцддів повинен бути скріплений підписами Прем”єр-міністра і Міністра юстиції, з яким проведені попередні консультації щодо кандидатур на посади суддів Конституційного суду України.

Верховна Рада призначає суддів Конституційного Суду таєиним голосуванням шляхом надання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур суддів можуть вносити голова Верховної Ради і не менше ¼ народних депутатів від конституційного складу парламенту, при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення тільки однієї кандидатури, і ці підписи депутатів не відкликаються.

Суддями Конституційного Суду згідно зі ст.16 Закону України “Про Конституційний Суд України” можуть бути тільки громадіни України, яні на день призначання досягли 40-річного віку, мають вище юридичну освіту, а також стаж роботи за спеціальністю не менше 10 років. Обов”язковим для кандидата в судді є знання державної мови і мешкання його в Україні протягом останніх 20 років.

Особа, обрана на посаду судді Конституційного Суду, не може займати будь-які оплачувані посади або використовувати іншу оплачувану роботу. У вільний від службових обов”язків час вона може займатися науковою, викладацькою і творчою діяльністю. Член Конституційного Суду не може належати до політичних партій, рухів, профспілок.

З числа суддів Конституційного Суду України на спеціальному пленарному засіданні цього суду шляхом таємного голосування обирається його голова. Термін повноваження голови обмежується трьома роками. Цим забезпечується протягом дев”ятирічного строку повноважень Конституційного Суду України виконання обов”язків голови більш широким колом суддів, можливо, представниками всіх трьох гілок влади.

Компетенція Конституційного Суду визначається в трьох напрямах.

Відповідність законів й інших правових актів Конституції, тобто розв”язання питань про їх конституційність, займає центральне місце в діяльності Конституційного Суду.

Конституційни Суд України не може вирішувати ппитання, які належать до компетенції судів загальної юрисдикції, відносно конституційності актів інших державних органів і актів органов місцевого самоврядування. За зверненням Конституційний Суд України дає висновки про дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Інша група повноважень складається в наданні Конституційному суду права офіційного тлумачення Конституції і законів України. При практичному застосуванні тобто іншого положення Конституції та іншого закону іноді виникають труднощі з визначенням і з”ясуванням змісту окремих положень правової норми, у зв”язку з чим необхідно керуватися офіційним тлусаченням для правильного і однакового його застосування.Для того, щоб тлумачити правову норму на основі загальних принципів права, і тим самим забезпечити правильність її застосування, необхідний незалежний від законодавця високо кваліфікаційний орган.

Конституційний Суд за результатами розгляду справ відносно конституційності законів та інших правових актів ухвалює рішення . Конституційний Суд може визнати неконстуційним правовий акт повністю або в окремій його частині. Конституційний суд дає висновки зз питань:

-офіційного тлумачення Конституції і законов України;

-про конституційність чинних міжнародних договорів або тих договорів, які вномяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов”язковість;

-про дотримання конституційної процедури разслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Рішення приймаються, висновки даються Конституційним судом поіменим голосуванням шляхом опитування суддів. Судді Конституційного Суду не мають право утримуватися від голосування. Вішення і висновки мотивуються письмово, підпискються окремо суддями які голосувади за їх прийняття, і сцддями які голосували проти їх прийняття і обнародуються протягом наступного робочого дня після їх прийняття. Вони є остаточними і оскарженню не підлягають.

3. Діяльність судів загальної юрисдикції при здійсненні правосуддя спрямована на зсіцнення законністі і правопорядку, попередження злочинів та інших правопорушень і здійснення завдань щодо охорони від різних посягань суспільного устрою, його політичної та економічної системи; соціально-економічних та політичних прав і свобод громадян,прав і законих інтересів підприємств, установ, організацій.

Згідно з Законом “Про судоустрій України” систему судів загальної юрисдикції складають місцеві суди, апеляційні суди, Вищий господарський суд, Верховний Суд України. Судді загальної юрисдикції обираються Верховною Радою безстроково.

Місцеві суди розглядають як суди 1 інстанції цивільні, адмінастративні,кримінальні справи та інш.

Завдання господарських судів : захист прав та інтересів участників господарських правовідносин, що охороняються законом, прияння зміцненню в сфері господарських відносин, внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Апеляційні суди діють в АРК, областях, містах Києві і Севастополію Апеляційні суди діють: як суди апеляційної інстанції відносно рішень місцевих судів; як суди першрї інстанції – у адміністартивних, кримінальних, цивільних справах, переглядають справи у зв”язку з нововиявленими обставинами.

У апеляційних судах справи розглядаються колегіально, а в окремих випадках – за участю народних засідателів.

Вищий господарський суд є вищим судоим органом спеціалізованих судів. Повноваження цього суду наступні: діє як суд касаційної інстанції відносно рішень місцевих і апеляційних судів; як суд апеляційної інстанції – відносно рішень апеляційн их судів, винесених ними по першій інстанції, а також переглядає справи з нововиявленими обставинами.

Верховний Суд України є найвищим органом в системі судів загальної юрисдикції. До його повноважень відноситься перегляд у касаційному порядку ріщень судів загальної юрисдикції і справ у зв”язку з нововиявленими обставинами, вивчення і узагальнення судової практики і аналіз судової статистики та іінші питання. Діє Верховний Суд України в складі Пленуму, Президії, судових палат.

4. Цивільне судочинство полягає у розгляді справи стосовно спорів, що виникають з цивільних, сімейних,трудових,аграрних, земельних відносин, а також спорів, що виникають з адміністративно-правових відносин і справ окремого провадження.

Цивільні справи в судах розглядаються за позовом особи, яка звертається за захистом своїх прав і інтересів, а також за заявою прокурора та інших осіб.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Сторонами можуть виступати громадяни і юридичні особи.

Розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов”язковим повідомленням осіб, що беруть участь у справі. При цьому суд заслуховує пояснення осіб, показання свідків, висновки експертів, знайомиться з письмовими доказами, оглдає речові докази. У результаті розгляду справи суд приймає рішення, що має бути законним і обгрунтованим.

5. Господарським судочинством визнаються процедури звернення ,порушення справ у господарському суді, їх розгляд,прийняття рішень і перегляд судових рішень в апеляційному і касаційному провадженнях. Особливості господарського судочинства полягають у тому, що, по-перше, право на звернення мають суб”єкти підприємницької діяльності (підприємства, установи, організації), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльніть без створення юридичної особи) Розгляд спорів здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. По-друге, сторони мають право застосовувати заходи досудового врегулювання господарського спору .Господарське судочинство регулюється Господарським процесуальним кодексом України, Господарським кодексом України та іншим и нормативно-правовими актами.

В Україні діють Вищий господарський суд України, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарського суди областей, міст Києва і Севастополя ,які становлять єдину систему господарських судів. Верховною Радою України за поданням Голови Вищого господарського суду можуть утворюватися й інші ланки господарських судів (міські, міжрайонні, районні господарські суди тощо).

Підприємства, установи, організації інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створен­ня юридичної особи в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду також мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

• підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

• державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

• прокурорів та інших заступників, які звертають­ся до господарського суду в інтересах держави.