Тлумачний словник основних юридичних термінів (6)

Дисципліна праці – це свідоме і добровільне подпорядкування працівників певному порядку, установленому на підприємстві, в установі, організації, суворе дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, виконання в повному обсязі і на необхідному рівні якості своїх трудових обов”язків.

Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виражені, яку за трудовим договором власник підприємтсва виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Колективний договір – це угода між власником підприємства, установи, організації ( або уповноваженим мин органом) і трудовим колективом найманих працівників з метою урегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, що вимагають додаткової регламентації з урахуванням особливостей праці на даному підприємтсві, в установі, організації.

Колективна угода – це строкова угода, яка укладається на державному, галузевому і регіональному рівні між власниками і органами, уповноваженими представляти працюючих, про встановлення нормативних положень з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів держави, працюючих і власників, а також уповноважених ними органів.

Контракт – це строковий трудовий договір,який укладається в письмовій формі.

Матеріальна відповідальність – це обов”язок працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству, яка виникла внаслідок порушення покладених на нього трудових обов”язків.

Переміщення – це доручення працівникові роботи на іншому робочому місці на тому ж підприємстві або в іншому структурному підрозділі, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті без зміни істотних умов праці.

Простій – це припинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов необхідних для виконання роботи нездоланою силою або іншими обставинами.

Робочий час – це час, встановлений законом або колективним договором протягом якого працівник, відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, зобов”язаний виконувати свою трудову функцію.

Трудова дієздатність – це здатність громадянина і юридичної особи своїми діями здійснювати трудові права і обов”язки.

Трудове право – це галузь права України, що регулює відносини, які виникають у процесі реалізації особою права на працю.

Трудове відношення - це відношення працівника з роботодавцем з використання його здатності до праці.

Трудові правовідносини – це двусторонні відносини працівника і роботодавця з виконання за винагороду роботи за обумовленою спеціальністю, кваліфікацією або посадою.

Трудові спори – це неврегульовані розбіжності між працівником і власником, що виникли з приводу застосування законодавства про працю або астановлення умов праці праціваників і службовців.

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, або фізичною особою за якою працівник зобов”язується виконувати роботу, визначеною цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник або фізична соба зобов”язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Щорічна відпустка – це встановлена законом кількість календарних днів в році, без перервного відпочинку, що надається працівнику із збереженням заробітної плати і місця роботи.