- •Основні підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція.
- •2.Предметна сфера публічного адміністрування. Методологічна основа.
- •3.Співвідношення управління та адміністрування.
- •4.Публічне адміністрування як напрям наукових досліджень, сукупність знань, сфера діяльності та навчальна дисципліна.
- •5.Джерела ідей управління суспільством і країною. Формування та розвиток теорій управління суспільством і країною.
- •6.Основні теорії та школи управління суспільством і країною другої половини XX століття.
- •7.Японський варіант людських відносин. Соціально-інженерний та гуманітарний підходи.
- •8.Концепція раціонального вибору та «новий менеджеризм».
- •9.Публічне управління в контексті неокласичної теорії.
- •10.Взаємозв’язок економічної науки, соціології і політології.
- •11.Співвідношення економіки та політичної економії. Особливості поведінки людей в економічній та політичній сферах.
- •12.Соціальна сфера, публічне адміністрування та людина; публічне адміністрування та колектив; публічне адміністрування та суспільство.
- •13. Дія ринкових принципів у політичній сфері. Публічна сфера і публічна політика.
- •14. Основні етапи формування та еволюції громадянського суспільства.
- •15. Сутнісні характеристики громадянського суспільства. Громадянське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей та відносин.
- •16. Місце і роль громадських організацій у публічному адмініструванні.
- •17. Автономність і органічна єдність громадянського суспільства та держави.
- •18.Феномен влади.
- •19. Публічна влада та публічне адміністрування. Влада як основний засіб публічного адміністрування.
- •20.Держава як суб'єкт політичної влади.
- •21.Механізм взаємодії влади та публічного адміністрування.
- •22.Економічна влада. Взаємозв'язок і взаємозалежність політичної та економічної влади. Лобізм.
- •23. Поняття муніципальної публічної влади і місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування - демократична основа управління в державі. Основні фактори формування місцевого самоврядування.
- •24. Роль місцевого самоврядування в контексті децентралізації влади та публічного адміністрування. Сфери управління та компетенції місцевого самоврядування.
- •25.Представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування. Посадові особи місцевого самоврядування. Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні.
- •26. Вибори органів місцевого самоврядування. Місцевий референдум. Загальні збори громадян. Органи самоорганізації населення.
- •27. Управління суспільством - головне призначення публічного адміністрування. Закони соціального управління
- •29. Управління як визначальна функція публічного адміністрування.
- •30.Управлінське рішення як наукова категорія.
- •31.Пріоритетність політичного вибору цінностей та цілей. Визначення цінностей та цілей - визначальна ланка ухвалення рішень.
- •32. Роль конкуренції у процесі ухвалення рішень. Взаємовідношення суб'єкта та об'єкта ухвалення рішень.
- •33. Послідовність етапів ухвалення рішень. Динаміка виконання рішень.
- •34. Цінності та цілі суспільства і держави. Формування «дерева» цілей. Юридичне забезпечення цілей публічного адміністрування.
- •35. Фактори, що визначають складність інституту публічного адміністрування.
- •36. Нові тенденції в системі публічного адміністрування.
- •37. Структура механізму та органів публічного адміністрування. Типологізація органів публічного адміністрування.
- •Принципи організації діяльності органів публічного адміністрування.
- •Територіально-адміністративний аспект публічного адміністрування. Проблеми вибору найкращої форми правління.
- •Методи публічного адміністрування. Застосування демократичних методів
- •Бюрократія як наукова категорія. Основні ознаки та атрибути бюрократії
- •Теорія бюрократії м. Вебера.
- •Сучасні підходи в оцінці бюрократії. Політизація вищого чиновництва
- •Публічна служба
- •Поняття корупції та корупційних дій.
- •Нормативно-правова база антикорупційної діяльності. Зони «підвищеного» ризику проявів корупції.
- •48.Чинники запобігання проявам корупції: політичний, нормативно-правовий чинник, організаційний, економічний, кадровий, морально-психологічний
- •49 Поняття результативності та ефективності публічного адміністрування. Чинники результативності та ефективності публічного адміністрування.
- •Вимір продуктивності, результативності та ефективності публічного адміністрування. Критерії результативності та ефективності публічного адміністрування.
- •Чинники підвищення ефективності публічного адміністрування. Контрактна система та неокорпоративізм.
- •52. Формування підходів до соціальної політики
- •53. Держава як гарант соціальної спрямованості ринкової економіки. Публічне адміністрування в забезпеченні населення суспільними благами.
- •54. Основні види соціальної допомоги держави. Зростання ролі позаекономічних чинників.
- •56. Забезпечення державою соціальної безпеки людини, громадянина та населення.
- •57. Забезпечення державою безпеки прав і інтересів споживачів.
- •58. Принципи оцінки ефективності реалізації соціальної політики.
- •59. Основні напрями формування та розвитку сучасної економічної системи. Основні ознаки ринкової соціально орієнтованої економіки.
- •Від економіки індустріального типу до постіндустріальної економіки та економіки знань. Основні характеристики сучасної економічної системи.
- •Основні напрями державного регулювання економікою. Керуюча система в період криз і спадів. Основні напрямки державного регулювання економіки
- •Загальна характеристика взаємовідносин суспільства та економіки. Етапи формування та еволюції публічного адміністрування у сфері економіки. Механізми взаємодії суспільства та економіки.
- •Держава як гарант забезпечення умов для підприємницької діяльності. Нові тенденції у взаємовідносинах суспільства та бізнесу.
- •Управління власністю в умовах демократичної, правової держави. Законодавче та нормативно-правове забезпечення конкурентного середовища.
- •Антимонопольна діяльність. Забезпечення цивілізованих засад конкуренції
- •66. Поняття та види добровільних об'єднань. Загальні принципи управління в добровільних об'єднаннях.
- •67. Управління в громадських обєднаннях. Управління в суспільно-господарських об'єднаннях.
- •68. Управління в господарських товариствах, що мають на меті отримання прибутку.
- •69. Управління в релігійних об'єднаннях.
- •71. Відповідальність недержавних організацій, органів і осіб, які не знаходяться на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, за правопорушення у сфері публічного адміністрування.
- •72. Правопорушення та відповідальність при здійсненні міжнародної публічної діяльності.
67. Управління в громадських обєднаннях. Управління в суспільно-господарських об'єднаннях.
68. Управління в господарських товариствах, що мають на меті отримання прибутку.
Господарські товариства — це господарські організації, які створюються фізичними та/або юридичними особами на договірних засадах шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.
Акціонерне товариство (АТ) — це товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.
Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.
Характерні риси.
1) різновид господарського товариства;
2) поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;
3) відповідальність АТ за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;
4) відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;
5) засновники — фізичні та/або юридичні особи;
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) — це господарське товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. У випадках, передбачених установчими документами учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов’язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.
Основні риси:
1) різновид господарського товариства;
2) мінімальний розмір статутного фонду — сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою на момент створення товариства;
3) поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним);
4) відповідальність товариства за власними зобов'язаннями усім своїм майном;
5) відсутність в учасників товариства субсидіарної майнової відповідальності за борги товариства, якщо вони повністю сплатили свої частки;
Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) — це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.
Основні риси:
1) різновид господарського товариства;
2) мінімальний розмір статутного фонду — сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою, що діє на момент створення товариства;
3) поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним);
4) наявність системи органів управління: збори учасників — вищий орган, дирекція (колегіальний) або директор (одноособовий) — виконавчий орган, ревізійна комісія — контрольний орган;
5) субсидіарна обмежена майнова відповідальність учасників за зобов'язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом (щодо довірчих товариств) або установчими документами ТДВ в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладів;
6) подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних з цим питань (в т. ч. змісту установчих документів).
