Тема 4: Правове регулювання робочого часу та часу відпочинку.

Методичні вказівки по вивченню теми

Вивчення даної теми необхідно почати з аналізу поняття «робочий час», під яким розуміється встановлений законом чи на його основі відрізок календарного часу, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати свої трудові обов’язки з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку.

Студентам перш за все необхідно звернути увагу на чітке і правильне визначення правових понять робочого часу і часу відпочинку - категорій, які знаходяться в діалектичній єдності, взаємозв'язку і взаємообумовленості.

Соціально-економічна взаємозалежність цих категорій виявляється в тому, що чим більше або менше одна частина (наприклад, робочий час), тим менше або більше інша його частина (час відпочинку). Необхідно з'ясувати, що робочий час значною мірою визначає рівень життя трудящих, оскільки від його тривалості залежать фізичне здоров'я, трудове довголіття працівника, а також кількість вільного часу, використовуваного для відпочинку, задоволення культурних і інших потреб людини.

Правовий взаємозв'язок даних категорій виявляється в тому, що встановлення законом (ст.50 КЗпП України) максимальної тривалості робочого часу є однією з найважливіших гарантій конституційного права на відпочинок, закріпленого ст. 45 Конституції України.

Важливо з'ясувати, що регулювання робочого часу і часу відпочинку здійснюється не тільки в централізованому, але і в колективному договірному порядку.

Розглядаючи види робочого часу, особливу увагу слід приділити аналізу нормативно-правових актів, що закріплюють особливості праці і відпочинку окремих категорій працівників. Важливо уважно вивчити нормальний, скорочений і неповний робочий час, з'ясовувавши, яким категоріям працівників воно встановлюється і на яких підставах. Необхідно відрізняти скорочену тривалість робочого часу від неповної (статті 51, 56 КЗпП України).

Слід зупинитися на детальному аналізі питання про режим і облік робочого часу. Якщо робочий час припускає певну кількість часу (скільки?), протягом якого працівник трудиться, то режим робочого часу показує, яким чином (як?) він це робить. Законодавство передбачає можливість встановлення різних режимів, зокрема, це робота:

- з ненормованим робочим вдень;

- у режимі гнучкого робочого часу і з розділенням робочого дня на частини (ст.60 КЗпП України);

- на основі графіків змінності (ст.58 КЗпП України) тощо.

Для правильної характеристики вказаних режимів необхідно використову-вати положення КЗпП України і інших нормативно-правових актів, рекомендованих для вивчення даної теми.

Велике науково-практичне значення має вивчення надурочних робіт. Студентам необхідно чітко з'ясувати умови правомірності застосування роботодавцем надурочних робіт, а також підстави залучення працівника до надурочних робіт. Не слід залишати без уваги питання про чергування, які є перебуванням працівників по розпорядженню роботодавця в організації в неробочий час для підтримки порядку і оперативного рішення яких-небудь питань.

Час роботи нерозривно зв'язаний з часом відпочинку. Тому при вивченні часу відпочинку необхідно звернути увагу на його види і порядок надання. Важливо пам'ятати, що основні види відпочинку і порядок їх надання регулюються в централізованому порядку. У колективно-договірному порядку розв'язуються питання часу відпочинку, які не врегульовані в законі, або закріплюються конкретизуючі норми, головним чином, щодо режиму його використання.

При розгляді питання про відпустки студентам необхідно вивчити Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. В теорії трудового права відпустка – це час відпочинку, який обчислюється у календарних днях (не враховуючи святкові і неробочі дні) і надається працівникам із збереженням місця роботи та заробітної плати.

Законом України «Про відпустки» встановлені наступні види відпусток:

1) щорічні відпустки:

- основна відпустка (ст. 6 Закону);

- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону);

- додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону);

- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (ст. 13, 14 і 15 Закону);

3) творча відпустка (ст. 16 Закону);

4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітніс­тю та пологами (ст. 17 Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18 Зако­ну); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст.19 Закону);

5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою і тру­довим договором можуть встановлюватися інші види від­пусток.

Щорічна основна відпустка надається працівникам три­валістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Святкові і неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визна­ченні тривалості щорічних відпусток не враховуються. Слід звернути увагу на статтю 6 Закону «Про відпустки», яка передбачає надання відпусток більшої тривалості для пев­них категорій працівників. Інвалідам І і II груп щорічна від­пустка надається тривалістю ЗО календарних днів, інвалі­дам III групи — 26 календарних днів. Особам віком до 18 років надається щорічна відпустка тривалістю 31 календар­ний день. Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьо­ваного ними часу. Треба мати на увазі, що деяким катего­ріям працівників відпустки надаються згідно зі спеціаль­ними нормативно-правовими актами, проте тривалість їх від­пусток не може бути меншою за встановлену Законом «Про відпустки». Так, наприклад, тривалість відпусток держави них службовців визначається Законом України «Про дерЯ жавну службу» і становить З0 календарних днів, тривалість

відпусток народних депутатів передбачена Законом «Про статус народних депутатів України», її тривалість — 45 ка­лендарних днів. Тривалість відпустки суддів — 35 кален­дарних днів (Закон України «Про статус суддів), тривалість відпустки прокурорів, слідчих дорівнює З0 робочих днів (За­кон України «Про прокуратуру).

Право працівника на щорічні основну та додаткові від­пустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців роботи на даному підприємстві. Черговість надання наступних відпусток визначається гра­фіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первин­ної профспілкової організації (профспілковим представни­ком), і доводиться до відома всіх працівників.

Щорічні додаткові відпустки надаються понад щоріч­ну основну відпустку за однією підставою, обраною пра­цівником. Порядок надання додаткової відпустки з кіль­кох підстав встановлює Кабінет Міністрів України. Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть на­даватися одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 кален­дарних днів.

Закон України «Про відпустки» передбачає перенесення щорічної відпустки (ст.11 Закону), поділ щорічної відпуст­ки на частини, відкликання з відпустки (ст. 12 Закону).

Студентам необхідно знати, як обчислюється стаж ро­боти, що дає право на щорічну відпустку (ст.9 Закону), як провадиться оплата відпусток (розділ V Закону «Про від­пустки»).

Важливе практичне значення має вивчення відпусток без збереження заробітної платні, в яких випадках він надається працедавцем у обов'язковому порядку, а коли може бути наданий за угодою між працівником і працедавцем (ст.ст. 25 - 26 Закону України «Про відпустки»)

Теоретичні питання:

1. Поняття та види робочого часу.

2. Режим робочого часу. Види режимів робочого часу.

3. Облік робочого часу.

4. Поняття та види часу відпочинку.

5. Порядок надання відпусток.

Питання для самостійної підготовки (1 год.):

1. Ненормований робочий час.

2. Порядок застосування надурочних робіт.

3. Види та порядок надання додаткових відпусток.

Практичні завдання – розв’яжіть задачі:

Завдання №1.

Сімнадцятирічний учень ПТУ Петренко протягом ро­ку у вільний від навчання час працював кур'єром у фірмі «Світанок».

Якої тривалості має бути його робочий час?

Завдання №2.

Колективним договором на заводі «Харчпроммаш» встановлений 36-годинний робочий тиждень.

На заводі «Хімволокно» працівникам фарбувального цеху, де шкідливі умови праці, встановлено 36-годинний робочий тиждень.

На заводі «Електрон» за угодою між директором і групою працівників, останнім установлено 36-годинний робочий тиждень.

Яки види робочого часу встановлені на цих підприємствах?

Завдання №3.

Наказом директора шинного комбінату за узгоджен­ням з профспілковим комітетом з метою виконання пла­нових завдань були залучені до надурочних робіт працівники гумового цеху.

Чи правомірне таке залучення до надурочних робіт?

Яка тривалість надурочних робіт допускається законо­давством?

Яка категорія працівників не може залучати­ся до надурочних робіт?

Завдання №4.

Робітниці шовкопрядильного комбінату Машковській, яка працювала на комбінаті 5 місяців, була на­дана відпустка у зв'язку з вагітністю і пологами, після закінчення якої Машковська подала заяву про надання їй щорічної відпустки. Але їй було відмовлено з посилан­ням на те, що фактично вона пропрацювала на підприємстві менше шести місяців.

Яким чином має бути вирішене це питання?

Завдання №5.

Матвієнко був прийнятий на роботу слюсарем-сантехніком з оплатою праці в розмірі 0,5 тарифної ставки. Відповідно, тривалість його робочого часу складала 50 % від тривалості робочого часу на підприємстві. В зв'язку з цим, щорічна відпустка йому була надана тривалістю у 12 календарних дні.

Чи правомірно це?

Завдання №6.

За наказом директора підприємства, в зв'язку із зменшенням обсягу робіт, групі працівників був встанов­лений неповний робочий час. Та працівники заперечува­ли проти цього, оскільки згоди на встановлення їм непо­вного робочого часу вони не давали.

Який порядок встановлення неповного робочого часу?

Чи має право роботодавець в односторонньому поряд­ку встановлювати працівникам без їх згоди неповний ро­бочий час?

Якщо так, то за яких умов?

Завдання №7.

Кравченко, який працює оператором цукрового заво­ду, де безперервний виробничий процес, в зв'язку з нез'явленням на роботу працівника, який його повинен змінити, змушений був працювати дві години понад три­валість своєї зміни. В зв'язку з цим начальник цеху доз­волив йому вийти в наступну зміну на дві години пізніше.

Чи правомірно вирішене це питання?

Завдання №8.

За розпорядженням ректора вищого навчального за­кладу заступнику декана юридичного факультета Самойлову, крім виконання фунціональних обовязків за своєю посадою, було доручено викладати трудове право у сту­дентів вечірнього відділення.

Чи буде вважатися така робота надурочною?

Завдання №9.

Інженер 1-ї категорії Соловйов за розпорядженням директора підприємства був залучений до чергування після закінчення робочого дня з 18.00 до 22.00 і став ви­магати оплатити йому цей час, як за надурочну роботу.

Чи правомірна вимога інженера Соловйова?

Який порядок залучення працівників до чергування та який порядок компенсування чергувань?

Завдання №10.

Черговий електрик Соломій, який заступив на добо­ве чергування, для вирішення питань особистого харак­теру в період перерви для відпочинку і харчування, який визначений для загального кола працівників підприємс­тва, відлучився з місця роботи без дозволу на це безпосе­реднього керівника і за це був притягнутий до дис­циплінарної відповідальності.

Чи правомірно був притягнутий до відповідальності Соломіна?

Який порядок надання працівникам перерви для відпочинку і харчування?

Завдання №11.

В зв'язку з виробничою необхідністю, пов'язаною із зміною режиму роботи суміжних підприємств, наказом директора Центра розрахунків поштового зв'язку три­валість перерви для відпочинку і харчування на підприємсві була скорочена на 15 хвилин і час її почат­ку був перенесений на ЗО хвилин пізніше.

Чи правомірний такий наказ?

Чи має право керівник підприємства самостійно встановлювати час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування працівників?

Завдання №12.

За наказом директора підприємства, узгодженого з профспілковим комітетом, група працівників планового відділу залучалася у вихідний день до робіт по приби­ранню території підприємства від снігу.

Чи правомірне таке залучення до роботи у вихідний день?

Який порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні?

Завдання №13.

Слюсарю-складальнику Самойленку була надана щорічна відпустка тривалістю 24 календарних дні. Після 12 днів перебування у відпустці, Самойленко був відкли­каний за його згодою з щорічної відпустки для виконан­ня термінового зомовлення.

Чи правомірно було відкликано Самойленка із щорічної відпустки?

Який порядок і умови надання щорічних відпусток та відкликання з відпустки?

Завдання №14.

Шліфувальниця Миронова, яка після розірвання шлюбу сама виховує дитину, подала заяву про надання їй щорічної відпустки у травні. Але їй було відмовлено в цьому, посилаючись на те, що згідно графіка їй відпуст­ка має бути надана у вересні і оскільки вона одержує аліменти на утримання дитини, то на неї не поширюють­ся пільги щодо порядку надання щорічних відпусток.

Яким чином має бути вирішене питання щодо надан­ня Мироновій щорічної відпустки?

Нормативно-правові акти та додаткова література:

Конституція України// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст.141;

Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (Укладачі: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко). – К,: Юрінком Інтер, 2006. – 1200 с.

Про відпустки: Закон України від 15.11.1996 р.// Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №2. – Ст.4;

Про щотижневий відпочинок на промислових підприємствах: Конвенція МОП № 14 (1921р.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1968. - №30. – Ст.191;

Про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень: Конвенція МОП № 47(1935р.)// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1956. - №5. – Ст.75;

Про порядок і умови надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток: Пост. Кабміну України від 27.04.94р. №250// ЗП України. – 1994. - №8. – Ст.202;

Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам: Затв. пост. Кабміну України від 14.04.97р. №346// Офіц.вісник України. – 1997, число 16;

Порядок, тривалість та порядок надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формою навчання, де навчальний процес має свої особливості: Затв. пост. Кабміну України від 28.06.97 р. №634;

Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці: Затв. пост. Кабміну України від 17.11.97р. №1290// Офіц. вісник України. – 1997, число 48, с.22;

Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток: Затв. пост. Кабміну України від 19.01.98р. №45// Офіц. вісник України. – 1998. - №3. – Ст.105;

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня: Затв. пост. Кабміну України від 21.02.01 р.;

Правила о работе на открытом воздухе в холодрое время года: Обязательное пост. НКТ СССР от 11.12.29 г.// Известия НКТ СССР. – 1929. - №51-52;

Правила об условиях труда грузчиков при погрузочно-разгрузочных работах: Утв. НКТ СССР от 20.09.31 г.// Известия НКТ СССР. – 1931. - №30;

Положение о порядке и условиях применения труда женщин, имеющих детей и работающих неполное рабочее время: Утв. пост. Госкомтруда СССР и Секретариата ВЦСПС от 29.04.80г. №111/8-51//Бюллетень.Госкомтруда. – 1980. - №8;

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій: Затв. пост. Держкомпраці СРСР за погодж. з ВЦРПС від 20.07.84р.// Бюлетень Госкомпраці СССР. - 1984. - №11;

Рекомендации по применению режимов гибкого рабочего времени на предприятиях, в учреждениях и организациях отраслей народного хозяйства: Утв. пост. Госкомтруда СССР и Секретариата ВЦСПС от 30.05.85г.№162/12-55// Бюллетень Госкомтруда. - 1985. - №11

Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці: Затв. наказом Мінпраці України від 10.10.97р. №7//Людина і праця. -1997. -№12;

Показники та критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів: Затв. наказом Мінохоронздоров'я і Мінпраці України від 31.12.97 р. № 383/55// Офіц. вісник України. – 198. - №4. – Ст.197;

Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку: Затв. наказом Мінпраці України від 30.01.98р. №16// Офіц. вісник України. – 1998. - №5. – Ст.191;

Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці: Затв. наказом Мінпраці України від 30.01.98р. №16// Офіц. вісник України. – 1998. - №5. – Ст.191.

Тимчасове положення про вахтовий метод організації робіт на підпри-ємствах МНС України: Затв. наказом МНС України від 20.05.99 р. №147;

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів: Затв. наказом Мінтрансу України від 17.01.02 р. №219;

Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я: Наказ Мінохорони здоров’я України від 25.05.06 р. №319// Офіційний вісник України - 2006. - №24. – Ст.1780;

Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу: Затв. наказом Мінпраці України від 19.04.2006 р. №138;

Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу: Затв. наказом Мінпраці України від 04.10.06 р. №359.

Барабаш Г.О. Про правове регулювання робочого часу і часу відпочинку наукових працівників// Підприємництво, госп-во і право. – 2005. - №10;

Бугров Л. Неполное рабочее время и вынужденные отпуска// Российская юстиция. – 1994. - №4;

Венедиктов В.С. Рабочее время и время отдыха. – Харьков, 1987;

Венедиктов В. Регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової економіки// Право україни. – 1999. - №7;

Воеводенко Н.К. Регулирование труда работников с ненормированньїм рабочим днем// Советское государство и право. - 1974. — № 8;

Гаращенко Л. Регулювання відпусток в конвенціях МОП та нормативних актах країнах Европи// Право України. – 1999. - №10;

Гинцбург Л.Я. Регулирование рабочего времени в СССР. – М.: Из-во «Наука», 1966. – 304с.

Глазырин В.В. Рабочее время и врея отдыха иностранного гражданина// Право и экономика. – 1998. - №5;

Домбругова А. Умови надання щорічної відпустки// Юрид. вісник України. – 2005. - №24;

Єременко І. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку// Довідник кадровика. - 2005- №6;

Збарский М.И. Социально-экономические проблемы рабочего дня при социализме. – М.: Мысль, 1976. – 222с.

Зубковский В. Компенсація за невикористану відпустку// Право України. – 1999. - №2;

Киселев И.Я. Сравнительное и международное трудовое право: Учебник. – М.: Дело, 1999. – 726с.

Коршунов Ю.Н. Время труда и время отдыха: комментарии, разъяснения, рекомендации. – М., 1997;

Кришталь А.М. Ненормований робочий день// Юрид. Україна. – 2003. - №11;

Лазарев В. Ежегодный отпуск рабочих и служащих// Человек и труд. - №1996. - №7;

Маценко Т. Норми робочого часу та часу відпочинку дл працівників закладів охорони здоров’я// Довідник кадровика. - 2007- №7;

Муксинова Л.А. Проблемы регулирования рабочего времени в СССР. – М.: Юрид. лит., 1969. – 216с.

Наумов М.В. Структура внерабочего времени// Весник МГУ. – Серия 11. Право. – 1976. – №7;

Панкин М. Рабочее время. – М.: Профиздат, 1986. – 112с.

Поляков Б. Робочий час і час відпочинку у виробничих кооперативах// Право України. – 1990. - №10;

Прокопенко В.І. Час відпочинку. — К.: Політвидав України, 1981. — 78 с.

Прокопенко В.І. Робочий час і час відпочинку: історія та сучасність// Право України. – 1995. - №7;

Процевский А.И. Рабочее время. и рабочий день по советскому трудовому праву. — М.: Госюриздат, 1963.

Путія О., Путія П. Вахтовий метод роботи// Довідник кадровика. - 2006 - №3;

Рабинович П.М. Время в правовом регулировании(филосовско-юридические аспекты)// Правоведение. – 1990. - №3;

Рожнов В. Оплата щорічної відпустки// Довідник кадровика. - 2006 - №7;

Ротань В. Скорочена тривалість робочого часу// Довідник кадровика. - 2005 - №7;

Ротань В. Правове регулювання режиму робочого часу// Довідник кадровика. - 2006 - №4;

Соломонов В. Підсумований облік робочого часу. Передумови та загальні правила запровадження на підприємстві// Довідник кадровика. - 2005 - №5;

Соломонов В. Підсумований облік робочого часу для водіїв автотранспортних засобів: нормативні положення та практичні розробки// Довідник кадровика. - 2005 - №8;

Соломонов В. Підсумковий облік робочого часу для працівників підприємств із збереження і переробки сільськогосподарської продукції// Довідник кадровика. - 2006 - №2;

Сташків Т. Робота за підсумковим обліком робочого часу// Довідник кадровика. - 2006 - №1;

Стеценко В. Облік використання робочого часу// Довідник кадровика. - 2006 - №2;

Хомций Я. Введение на предприятии сменной работы// Довідник кадровика. - 2008 - №12;

Хохрякова О.С. Отпуска рабочих й служащих. — М.: Юрид. лит., 1983.

Хохрякова О.С. Реформа законодательства об отпусках: теоретические проблеми// Советское государство и право. - 1991. — № 5;

Хуторян Н. Проблеми правового регулювання відпусток у проекті Трудового кодексу України.// Право України. – 2009. - № 3;

Шебанова А.И. Правовое регулирование рабочего времени и времени отдыха в СССР. – М.: Юрид. лит., 1984.