
- •33. В чому полягає сутність та етапи розвитку багатобічного регулювання торгово-економічних відносин?
- •34. В чому полягає значення міжнародного права для функціонування та розвитку міжнародного менеджменту?
- •35. Як держава може втручатися в ведення міжнародного бізнесу?
- •36. У чому полягають причини різноманіття форм міжнародних фінансово-промислових груп?
- •37. Міжнародний колектив та основні принципи його організації
- •38. Які типи технологічної політики вам відомі?
- •39. Якими шляхами країни-донори можуть сприяти покращенню умов для своїх інвесторів?
- •40. Які існують концепції міжнародних фінансів?
36. У чому полягають причини різноманіття форм міжнародних фінансово-промислових груп?
Фінансово-промислова група (ФПГ) - один із видів корпоративної організації. Забезпеченню монопольного подання великих корпорацій на світовому ринку сприяє висока ступінь концентрації науково-технічного потенціалу в одних руках. Розширюючи набір функцій і послуг, корпорації перетворюються у ФПГ.
Закон передбачає також можливість створення транснаціональних фінансово-промислових груп (ТФПГ), серед учасників яких представлені юридичні особи, які перебувають під юрисдикцією СНД, які мають відокремлені підприємства на території зазначених держав або здійснюють там капіталовкладення.
Якщо ТФПГ створюється на основі міжурядової угоди, їй присвоюється статус міждержавної (міжнародної) фінансово-промислової групи. Учасникам таких груп можуть надаватися пільги з митних тарифів на товари, що переміщуються через кордон, в рамках діяльності цих ФПГ.
Учасники ФПГ укладають між собою договір про створення фінансово-промислової групи. Договором засновується центральна компанія ФПГ як юридична особа, що є по відношенню до учасників основним суспільством і уповноважена на ведення справ ФПГ. У договорі визначаються порядок утворення, повноваження та умови діяльності ради керуючих, що є вищим органом управління ФПГ, обсяг, порядок і умови об'єднання активів, мети об'єднання учасників.
Фінансово-промислові групи мають перспективи розвитку як у напрямку розширення розмаїття цілей діяльності, так і різновидів промислових структур, що входять до складу ФПГ. Однією з таких цілей є диверсифікація виробництва, що створює можливості для підвищення швидкості реакції на зміни на ринках сировини, технологій і товарів, маневрування ресурсами, прискорення технічних та організаційних нововведень. Досвід зарубіжних фірм підтверджує ефективність стратегії розвитку великих компаній у напрямку диверсифікації.
Ще однією перспективною метою, можливо самою пріоритетною, є прискорення темпів науково-технічного розвитку та конверсії виробництв відповідно до змін на внутрішньому і зовнішньому ринках товарів і технологій.
Фінансово-промислові групи в порівнянні з концернами і холдингами мають ту перевагу, що їх активи більш мобільні, оскільки система участі визначається договором між учасниками і може гнучко реагувати на зміни зовнішнього середовища групи. Ця особливість ФПГ дозволяє їй здійснювати управління своєю діяльністю шляхом вибору стратегічних позицій в конкуренції або (і) по слабких сигналах із зовнішнього середовища. Гнучкість таких структур ще більше підвищиться, якщо в законодавстві буде передбачено право учасників ФПГ входити своїми активами до складу кількох груп, регулюючи свою участь у них.
37. Міжнародний колектив та основні принципи його організації
Міжнародний колектив – група людей у складі організації чи організація в цілому, персонал якої складається з представників різних країн. Типовий приклад МК – філія міжнародної фірми за кордоном.
Основні принципи організації МК:
Утворення первісного ядра групи, навколо якого формується колектив.
Компліментарність. Члени колективу доповнюють один одного.
Пропорційність. У МК можуть бути представлені співробітники з різних країн, рівнів управління і структур міжнародної фірми.
Культурна і психологічна сумісність членів МК.
Рішення про створення МК приймається вищим керівництвом фірми й у більшості випадків документується: запускається складний механізм організації і кадрового наповнення нової структури. Керівництво повинне також визначити роль і місце МК у структурі міжнародної фірми. Від цього рішення залежать призначення менеджерів і фахівців з числа експатріантів, громадян країни перебування і третіх країн.