47. Дослідіть поняття та значення фінансової надійності страховика.

Однією з гарантій страховика є фінансова надійність. Вона постійно перебуває в центрі уваги постає потреба застосовувати кілька критеріїв:

• розмір власних коштів;

• правильність розрахованих тарифних ставок;

• наявність збалансованого страхового портфеля;

• величину страхових резервів, адекватних сумі взятих страховиком на себе зобов’язань;

• ефективність розміщення страхових резервів; ваги як страховика, так і страхувальника та пов’язана з тарифною, фінансовою, інвестиційною, перестрахувальною політикою страховика. При оцінці фінансової надійності страхо

• перестрахувальницькі операції.

Фінансова надійність страховика — це спроможність страховика виконати страхові зобов’язання, прийняті за договорами страхування та перестрахування у випадку впливу несприятливих чинників. Тому стійка фінансова надійність страхових операцій дає змогу страховикові виконати усі зобов’язання за будь-яких несприятливих обставин. Важливо, що 100 відсотків статутного фонду має бути внесено у грошовій формі, тобто являти собою ліквідні кошти для виконання зобов’язань перед страхувальниками у разі нестачі спеціальних коштів — страхових резервів. Страховик у ході діяльності повинен мати не тільки статутний фонд, а й значний обсяг власних коштів, вільних від зобов’язань. Такими коштами є гарантійний фонд та вільні резерви. До гарантійного фонду страховика належать спеціальні та резервні фонди, а також сума нерозподіленого прибутку. Вільні резерви — це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення фінансової надійності. Фінансова надійність страховика залежить від правильного розрахунку тарифних ставок, які є ціною за страхову послугу. Цей розрахунок не може бути зроблений без урахування збитковості страхової суми страховиком.

Ще один критерій фінансової надійності страховика — достатність страхових резервів, які відображають обсяг страхових зобов’язань за укладеними договорами страхування. Розмір страхових резервів має бути адекватний прийнятим страховим зобов’язанням. Виконання страхових зобов’язань в першу чергу має здійснюватися за рахунок коштів страхових резервів, а їх достатність обумовлено правильно визначеною тарифною ставкою.

Фінансова надійність страховика забезпечується і таким інструментом, як перестрахування. Висока вартість об’єктів, які можуть бути прийняті на страхування, незбалансований страховий портфель, коливання результатів діяльності страховика можуть негативно вплинути на його фінансову надійність. Проте при перестрахуванні страховик, приймаючи на страхування крупний ризик, не тільки передає його частку перестраховику, а й продовжує нести відповідальність перед страхувальником у повному обсязі. Дотримання страховиком перелічених критеріїв фінансової надійності є гарантією для страхувальників, які в обмін на сплачені гроші отримують від страховика запевнення щодо страхового захисту.

48. Розкрийте сутність формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків.

В останній час велика увага з боку страхових компаній приділяється процесу формування страхових портфелів. Страховий портфель слугує індикатором якості страхових зобов'язань. У свою чергу, обсяг страхових зобов'язань свідчить про майбутній фінансовий стан та динаміку розвитку страхової компанії. Величина та структура страхового портфеля характеризують цілі та завдання страхової компанії на ринку, перелік страхових послуг, які ними надаються.

Головна мета формування страхового портфеля полягає у досягненні оптимального поєднання між ризиком і доходом для страховика. Будь-який страховий портфель можна охарактеризувати за допомогою таких основних показників як величина ризику та норма доходу або прибутковість. Ризик страхового портфеля - це ймовірність настання страхових подій, за яких страховик може понести збитки, спричинені формуванням певної величини та структури даного портфеля, а також певним переліком страхових послуг, що надаються страховиком на ринку.

Збалансований страховий портфель означає, що страховик уклав велику кількість договорів страхування з вигідною для нього і, за змогою, однорідною відповідальністю по кожному прийнятому ризику. Ця міра відповідальності повинна бути адекватною його фінансовим можливостям.

Відбір ризиків полягає у: 1) передавання менш вигідного страхового бізнесу перестраховикові із залишенням у себе вигіднішого;2) заходи страховика, спрямовані на формування збалансованого та прибуткового страхового портфеля: аналізування страховою компанією пропозицій щодо страхування та відмова від прийняття на страхування ризиків, за якими надання страхового захисту є недоцільним (збитковим). Завдяки В.р. досягається сприятливе співвідношення між максимальними зобов'язаннями за одним страховим випадком та величиною страхового фонду. Здійснюючи В.р., страховик враховує як розмір страхових сум, так і кількість об'єктів страхування на обмеженій території.