43. Дослідіть страхування депозитів.

Система депозитного страхування забезпечує захист вкладів у випадку банкрутства комерційного банку. Страхування депозитів покликане вирішити два основних завдання. По-перше, забезпечити гарантії повернення вкладів вкладникам. По-друге, сформувати на цій основі реальний механізм попередження кризи банківської ліквідності та масового вилучення коштів із депозитних рахунків у випадку несприятливої кон'юнктури і банкрутств банків. Введення такого страхування сприяє підвищенню також інвестиційної активності населення країни шляхом переведення готівкових заощаджень, у тому числі у валюті, в банківські вклади, оскільки воно забезпечує пом'якшення важких соціальних наслідків втрат дрібних і середніх вкладників, що можуть виникнути внаслідок банкрутства банків. Отже, основна функція страхування вкладів — регулювання втрат фінансового капіталу шляхом перерозподілу збитків між кредитними інститутами. Необхідність упровадження ефективної системи страхування банківських депозитів в Україні зумовлюється такими чинниками:

— загальним спадом довіри до банків;

— потребою надання допомоги тим банкам, які потрапили у скрутну фінансову ситуацію;

— потребою стабілізації фінансових ресурсів банків — усунення причин до передчасного вилучення депозитів вкладниками, занепокоєними станом їх надійності;

— необхідністю захисту споживача-клієнта, який не завжди володіє достатньою інформацією про фінансову ситуацію банку, якому довіряє свої заощадження.

В Україні спроба введення страхування депозитів була зроблена на початку 1996 p., коли всі комерційні банки отримали рішення Національного банку України про формування Міжбанківського фонду обов'язкового страхування вкладів фізичних осіб.

Системи депозитного страхування можуть функціонувати на базі державної, приватної, а також змішаної форм власності. Статутний капітал такої системи, заснованої на змішаній формі власності, формується за рахунок внесків держави та комерційних структур. За повнотою охоплення об'єктів страхування СДС може бути повною або частковою. Повна система характеризується тим, що з її допомогою забезпечується захист усіх депозитів, що перебувають на банківських рахунках. Страхування депозитних вкладів за формами проведення поділяють на обов'язкове та добровільне. У системі депозитного страхування ставки платежів також можуть бути різними: фіксованими та диференційованими, залежно від показників, які характеризують фінансовий стан банку, тобто ліквідності активів, обсягу статутного капіталу, співвідношення між власними та залученими коштами тощо. Створення системи депозитного страхування в Україні має за мету пом'якшити соціально-економічні наслідки банкрутства окремих елементів банківської системи та забезпечити при цьому захист інтересів вкладників.

44. Розкрийте сутність перестрахування.

Перестрахування - це система економічних відносин, згідно з якою страховик, беручи на страхування ризики щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, частину відповідальності за ними з урахуванням своїх фінансових можливостей передає на узгоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого страхового портфеля, забезпечення рентабельності страхових операцій, фінансової стійкості та платоспроможності.

Необхідність перестрахування походить з об'єктивної неможливості однієї, навіть найбільшої та потужної, страхової компанії взяти на страхування особливо небезпечні та значні за обсягом ризики.

Згідно з Положенням про порядок здійснення операцій з перестрахування останні є необхідною умовою для забезпечення платоспроможності страховиків та надійності, безпечності та диверсифікованості розміщення страхових резервів страховика у разі, якщо:

• страховик бере на себе страхові зобов'язання в обсягах, що можуть перевищувати можливості їх виконання за рахунок власних активів;

• страхова сума за окремим об'єктом і видом страхування перевищує 10 % суми сплаченого статутного фонду і створених страхових резервів на останню звітну дату;

• перестрахування є передумовою здійснення інших видів діяльності (міжнародні перевезення, експлуатація об'єктів підвищеного ризику, великомасштабні інвестування тощо).

Виходячи з суті перестрахування, можна визначити основні його цілі:

1. Вирівнювання страхових сум, прийнятих на страхування ризиків.

2. Приведення потенційної відповідальності за сукупною страховою сумою у відповідність з фінансовими можливостями страховика.

Страхове товариство, передаючи одному або декільком перестраховикам ту частину ризику, яка перевищує його фінансові можливості, досягає розумної однорідності ризиків і забезпечує збалансованість свого страхового портфелю. Збалансований страховий портфель означає, що страховик уклав велику кількість договорів страхування з вигідною для нього і, за змогою, однорідною відповідальністю по кожному прийнятому ризику.

Головна функція перестрахування полягає у вторинному розподілі ризику, завдяки чому досягається кількісна та якісна збалансованість страхового портфеля.

Одночасно перестрахування виконує допоміжні функції:

• дає змогу брати на страхування дуже дорогі та унікальні ризики;

• сприяє запровадженню та поширенню нових видів страхування;

• створює умови для формування однорідного збалансованого портфеля.