26. Дослідіть роль управління страховою компанією.

Оскільки більшість компаній створені як акціонерні товариства, вищим органом управління є загальні збори акціонерів, якими обирається Рада директорів, що створює правління та обирає зі свого числа голову правління.

Президент - вищий керівник страхової компанії після голови правління. Віце-президент - головний фінансовий директор, який відповідає за фінансові питання діяльності. Менеджер компанії здійснює оперативне керівництво, організує горизонтальний поділ праці в компанії, контролює поточну роботу.

Функції Спостережної Ради полягають у здійсненні нагляду за діяльністю правління страхової компанії, порядок якого визначається Статутом. Спостережна Рада як орган управління товариством не є обов'язковою. Чинна редакція Закону "Про господарські товариства" передбачає обов'язкове створення Спостережної Ради лише у випадках, коли кількість акціонерів становить понад 50 чоловік.

Група радників-консультантів призначена для вирішення найбільш важливих питань у діяльності страхової компанії. Вона діє як: а) дорадчий орган при керівництві компанії; б) формування з працюючих і залучених спеціалістів.

Виконавчі директори - керівники основних підрозділів компанії, які очолюють відповідні департаменти (управління, дирекції) та входять до складу правління.

Ефективне управління страховою компанією визначається досягненням соціально-економічних цілей страховика і підвищенням ефективності діяльності при найменших витратах. Виділення механізмів ефективного управління страховиком дозволяє визначити та мінімізувати негативні фактори в кожному механізмі і найбільш повно використовувати існуючі можливості. Ефективне управління дозволить досягти конкурентних переваг, зміцнення надійності і стабільності роботи страховика, що визначає актуальність подальших досліджень.

27. Поясніть роль органів нагляду за страховою діяльністю та їх функції.

У зв'язку з демонополізацією страхування в Україні органи державної влади й управління не здійснюють безпосереднього керівництва страховою діяльністю. До їхньої компетенції входить створення правового середовища для страхового ринку шляхом прийняття та видання законів, постанов, інструкцій та інших нормативних актів, а також здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства у сфері страхування.

Кожна держава має незалежний спеціалізований орган з нагляду за страховою діяльністю. Оскільки страхування є одним з видів фінансової діяльності, у багатьох країнах такий орган, як правило, існує в складі Міністерства фінансів.

Зараз в нашій країні органом, який регулює страхову діяльність, є Департамент фінансових установ та ринків.

Цей орган створено у Міністерстві фінансів України, він здійснює регулювання та нагляд за небанківськими фінансовими структурами: кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, інвестиційними компаніями, страховими організаціями. Структурні підрозділи Департаменту займаються загальним регулюванням, законодавчим забезпеченням, ліцензуванням і контролем вищезазначених небанківських фінансових установ.

До 1 березня 2000 р. з боку держави наглядом і контролем у страхуванні займався Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю - Укрстрахнагляд.

До складу Департаменту фінансових установ та ринків входять такі Управління:

• кредитних і небанківських фінансових установ;

• страхової діяльності;

• контролю, фінансових ринків, ліцензування та нагляду.

Відповідно до кожного Управління входять відділи:

• кредитних відносин, небанківських фінансових установ, корпоративних цінних паперів і фінансових питань приватизації;

• розвитку страхової справи та законодавчого забезпечення, методології, обліку та аналізу, накопичувального страхування; нагляду за страховою діяльністю, ліцензування та ведення справ страховиків.

Особливу увагу на сьогоднішньому етапі слід приділити контролю за платоспроможністю страховиків щодо виконання їхніх страхових зобов'язань перед страхувальниками, розміщення стра­хових резервів, розробці низки нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності.

Державний нагляд за страховою діяльністю має бути спрямований на:

• встановлення норм та вимог до функціонування страхових компаній;

• удосконалення технології ліцензування страховиків, у тому числі за рахунок введення більшої кількості уніфікованих вимог до правил страхування;

• створення аналітичної служби для здійснення поточного та дискретного моніторингу страхового ринку, а на їх основі - системи раннього запобігання порушенням законодавства страховиками та страховими посередниками;

• опра­цювання за участю науковців і фахівців у сфері страхування проектів нормативно-правових актів та інструктивних документів з метою максимального наближення їх до міжнародних норм;

• контроль за виконанням суб’єктами страхового ринку чинного законодавства України.

Крім спеціального органу державного контролю, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. створено Експертну Раду з питань страхування при Кабінеті Міністрів України, у складі якої:

• президенти найбільших страхових компаній;

• представники Кабінету Міністрів, міністерств (юстиції, економіки, фінансів, праці), Головної державної податкової адміністрації.

Це дозволяє розглядати питання та вирішувати проблеми страхування на стадії розробки законів, а не після їх прийняття, дає можливість страховикам відстоювати свої інтереси.