Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
33_33_33_TEORIYa.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
617.47 Кб
Скачать

16. Визначте структуру та основи розрахунку страхових тарифів та їх вплив на ціну страхової послуги.

Тарифна ставка — це ціна страхового ризику, яка переважно розраховується на 100 грошових одиниць страхової суми або до її абсолютної величини. Страховий платіж розраховується згідно виразу: Сп = Ссум * СТ / 100

Тариф розраховується для певної страхової сукупності, що обумовлено замкненим характером розкладки збитку. Тв =ТН + N

Нетто-ставка ( ТН )призначена для формування страхового фонду в його основній частині (зазначимо її як ризикову премію), яка використовується для виплат страхового відшкодування. Враховуючи можливу невідповідність між очікуваним і фактичним збитком, до основної частини тарифу Тно включається ризикова надбавка r, яка відображає можливу ймовірність відхилення величини фактичного збитку від очікуваного і за рахунок якої формується запасний (резервний) фонд. Тн = Тно + р

В практиці ризикових видів страхування страховий тариф представляє собою тариф-брутто, до складу якого входить тариф-нетто і навантаження.

Нетто-ставка призначена для забезпечення виплат страхувальникам страхового відшкодування і страхових сум. По ризикових видах страхування вона складається з двох частин: основної частини і ризикової надбавки. Ризикова надбавка є гарантією забезпечення виплат страхувальникам у кожному конкретному році. Навантаження покриває витрати страховика на ведення страхової справи, витрати на фінансування превентивних заходів та забезпечує заплановану норму прибутковості. Воно включає:

- витрати на превенцію;

- витрати на ведення справи;

-прибуток. Прибуток у тарифі закладається в тарифну ставку як самостійний елемент ціни на страхову послугу під час калькуляції навантаження, збільшуючи вартість страхування. Частка його встановлюється, як правило, у відсотках. У теорії страхування залежно від ступеня врахування індивідуалізації ризику виділяють: середній тариф; диференційований тариф; індивідуальний тариф. Середній застосовується у випадку, якщо страховика не цікавлять індивідуальні особливості об'єктів страхування або якщо страхова компанія не має достатньої інформації про рівень ризику та особливості об'єктів страхової сукупності. Диференційований тариф розраховується для окремих ризикових груп страхової сукупності на базі необхідної статистичної інформації щодо визначених ризикових ознак — характеру об'єкта, його місцезнаходження, призначення тощо. Індивідуальний тариф визначається для окремого страхового об'єкта. Його розрахунок дуже складний, потребує відповідної статистичної інформації та значного часу. Проте складність визначення індивідуального тарифу, як правило, «скуповується» позитивним ре­зультатом його застосування. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін. Методи розрахунку страхових тарифів: на основі теорії ймовірності та методів математичної статистики;на базі експертних оцінок; за аналогією до інших об'єктів;з використанням математичної статистики та розрахунку дохідності. Якщо тарифну ставку розраховано правильно, то забезпечується необхідна фінансова стійкість страхових операцій, тобто стійке збалансування доходів і витрат страховика, або перевищення доходів над витратами. Завищення тарифів призводить до перерозподілу через страховий фонд залишкових коштів. Заниження — навпаки, до утворення дефіциту фінансових ресурсів у страховому фонді і невиконанню страховиком своїх зобов'язань перед страхувальниками.Залежно від ступеня ризику в кожному конкретному випадку ставки страхових платежів можуть бути знижені або підвищені шляхом застосування відповідних коефіцієнтів.Надання знижки за відсутність страхових випадків або навпаки, збільшення тарифу при їх наявності, носить назву системи бонусів, принцип якої полягає у вторинній диференціації премії, тобто застосування знижок або надбавок до індивідуальних договорів, які відносяться до однієї однорідної групи за певною ознакою залежно від збитковості, яка склалася для індивідуального клієнта.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]