14. Проведіть аналіз та класифікацію ризиків.

Класифікація ризику залежно відобраної ознаки. За масштабами і розмірами:

• глобальний;

• локальний.

За аспектами:

• психологічний;

• соціальний;

• юридичний;

• політичний;

• медико-біологічний;

• комбінований.

За ступенем об'єктивності й суб'єктивності рішень:

• з об'єктивною ймовірністю;

• з суб'єктивною ймовірністю;

• з об'єктивно-суб'єктивною ймовірністю.

За ступенем ризикованості рішень:

• мінімальний;

• припустимий;

• критичний;

• катастрофічний.

За типами ризику:

• динамічний — ризик непередбачених змін вартості основ-ного капіталу внаслідок прийняття управлінських рішень,непередбачених обставин (можливі не тільки збитки, а йодержання прибутку);

• статичний — ризик втрати реальних активів внаслідокнанесення збитків власності або втрати доходу у зв'язку знедієздатністю організації (тільки збитки).

Щодо часу прийняття ризикових рішень:

• своєчасний;

• запізнілий;

• випереджальний.

За кількістю осіб, які приймають рішення:

• індивідуальний;

• колективний.

Щодо ситуації:

• стохастичний (в умовах невизначеності);

• конкуруючий (в умовах конфлікту).

Відносно діяльності економічних суб'єктів:

• виробничий — ризик, пов'язаний з можливістю невико-нання фірмою своїх зобов'язань за договором або контрак-том з іншим суб'єктом господарської діяльності внаслідокздійснення виробничої господарської діяльності;

• фінансовий (кредитний) — ризик невиконання фірмоюсвоїх фінансових зобов'язань перед інвестором внаслідоквикористання кредиту для фінансування своєї діяльності;

• інвестиційний (портфельний) — ризик пов'язаний з мож-ливим знецінюванням інвестиційно-фінансового портфе-ля, що складається як із власних цінних паперів, так іпридбаних;

• ринковий — ризик пов'язаний з можливим коливаннямринкових процентних ставок, як власних національнихгрошових одиниць, так і закордонних.

15. Управління ризиком та його значення в страхуванні. Ризик-менеджмент як система управління ризиком.

Управління ризиком полягає в тому, щоб роз­пізнати, проаналізувати й економічно проконтролювати той ризик, який може загрожувати майновому або фінансовому стану, життю чи здоров'ю страхувальників. Ризик-менеджмент - це сукупність послі­довних заходів антиризикової діяльності, застосування яких має комплексний, системний характер і є фактором підвищення надій­ності захисту від настання страхових випадків. Він базується на знанні стандартних прийомів управління ризиком, умінні швидко і правильно оцінити конкретну економічну ситуацію. Етапи управління ризиком:І. Ідентифікація (встановлення) ризиків - систематичне виявлення джерел ризику, визначення факторів ризику, їхньої класи­фікації та попередньої оцінки значущості кожного з цих факторів. Для цього спочатку необхідно визна­чити такі його компоненти, як об’єкт страхування та страховий випадок. Далі застосовують принцип прецедентів - за основу опису ризику беруться відомі з практики їхні аналоги. Підбір аналога та його адаптація до нових умов цілком визначаються знан­ням і досвідом співробітників страхової компанії, тому прийняття на страхування нових ризиків пов'язано із труднощами, що виникають на першому етапі управління ризиком. СК веде статистичний облік та обробку зібраної інформації, на основі якої визначає всі ризикові обставини, що характеризують параметри ризику. Результатом є прийняття рішення, до якої ризикової групи слід віднести той чи інший об'єкт. Для виявлення ризику краще залучити експертів різного фаху. У зарубіжній практиці прийняття на страхування ризиків здій­снює андеррайтер, який володіє глибокими, різносторонніми та професійними знаннями страхової справи. СК мають андеррайтерів з кожного виду страхування.ІІ. Аналіз ризику — комплексна діагностика ризиків за допомогою різних методів: емпіричного, статистичного, спостереження, докумен­тального обліку та ін. Він дозволяє визначити потенційний вплив ризику на об'єкт страхування, а також теоретичну ймовірність того, що небезпека реалізується.Для проведення аналізу необхідно зібрати масову інформацію про всі попередні схожі ситуації, визначити причини ризику і порів­няти її з відомою інформацією. У страхуванні, як в жодній іншій галузі господарської діяльності, велике значення мають вихідні дані. Оцінка ризиків здійснюється за допомогою актуарних розра­хунків, які передбачають застосування статистичних і математичних методів. Правильна оцінка розміру ризику має велике значення в практичній роботі страхових компаній насамперед тому, що пов'язана з ресурсами страхового фонду та відшкодуванням матеріального збитку страхувальнику в грошовій формі. Якщо ризики оцінені якісно й кількісно, то виявляється можливість керувати ними, тобто змен­шувати ступінь ризику за допомогою превентивних заходів.

ІІІ. Контроль за ризиком призначений для часткового або повного усунення ризиків при оптимальному співвідношенні різних способів: уникнення ризику, зменшення, локалізації або поділу. Ризик можна контролювати ще до самої події. Наприклад, встановити охоронні пристрої або інші механізми, щоб нейтралізувати важкість наслідків. Планування та впровадження захисних заходів на підставі контролю ризиків Дозволяє знижувати їх загалом і уникати катастрофічних наслідків.Жодна страхова компанія не в змозі усунути ризики повністю, але за рахунок оцінки рівня ризиків, точного їх виміру, здійснення необхідних контрольних процедур вона завжди здатна звести нані­вець настання страхових випадків або їхні наслідки.Фінансування ризику проводиться за рахунок створення стра­хових фондів, що формуються для здійснення виплат при настанні страхових випадків. Наслідки останніх виступають як знищення або часткове пошкодження об'єкта страхування. Через це головним завданням страхової компанії є сформувати страховий фонд, який був би достатнім для виплати страхових сум і страхового відшкодування як в звичайні, так і в особливо несприятливі роки.