Штофик

Використання. Целюлозу в складі деревини використовують як будівельний матеріал і для виготовлення різних столярних виробів, у складі волокнистих матеріалів (бавовни, льону, конопель) – для виготовлення ниток, тканин, канатів. Багато целюлози переробляють на папір, етиловий спирт, вату, прості та складні ефіри, які є сировиною для виробництва штучних волокон (віскозних, ацетатних), штучної шкіри, пластичних мас (целулоїду, целофану), лаків, електроізоляційних покриттів, негорючої кіноплівки, іонітів, медичного колодію тощо.

Суміш моно- і динітрат целюлози називають коллоксилін. Розчин коллоксиліну в суміші спирту і діетилового ефіру – колодій – застосовують у медицині для заклеювання невеликих ран і для приклеювання пов’язок до шкіри.

При висиханні розчину коллоксилина і камфори в спирті виходить целулоїд – одна з пластмас, яка вперше стала широко використовуватися в повсякденному житті людини (з неї робили фото- і кіноплівку, а також різні предмети широкого вжитку). Розчини коллоксилина в органічних розчинниках застосовуються в якості нітролаків. А при додаванні до них барвників виходять міцні та естетичні нітрофарби, які широко використовуються в побуті і техніці.

Як і інші органічні речовини, що містять у складі молекул нітрогрупи, всі види нітратів целюлози вогненебезпечні. Особливо небезпечний в цьому відношенні тринітрат целюлози – найсильніша вибухова речовина.

З оцтовою кислотою (у промисловості для цих цілей використовують більш потужну етерифіковану речовину – оцтовий ангідрид) отримують аналогічні (ди- і три-) складні ефіри целюлози і оцтової кислоти, які називаються ацетатами целюлози.

Ацетат целюлози використовують для отримання лаків і фарб, він служить також сировиною для виготовлення штучного шовку.