Розрахунки

Результати роботи та розрахунки представляють у таблицях наступної форми.

Таблиця 2.1 – Експериментальні та розрахункові дані

Крупність шматків, температура розкладання, вага проби
Час, хв.	Втрата ваги за 1 хв., аі (г)	Сумарні втрати, Аі (г)	Ступінь розкладання, Ві (%)	Швидкість розкладання Wі (г/хв.)
1	2	3	4	5

Стовпці 1 і 2 заповнюють результатами спостережень.

У стовпці 3 записують розрахункові кількості сумарних втрат, які розраховують як суму втрат ваги за весь попередній час. Наприклад, після 3 хвилини:

A₃ = a₁+ a₂ + a₃= A₂+ a₃.

У стовпці 4 записують ступінь розкладання, що розраховується як:

B_i = (A_i/A_Σ) × 100%,

де A_Σ - сумарні втрати за увесь час досліду.

У стовпці 5 записують швидкість розкладання, що розраховується як:

W = a_і / A_Σ.

За отриманим даними побудувати два графіки в координатах:

а) час – ступінь розкладання (В);

б) час - швидкість розкладання (W).

На кожному графіку відобразити криві, відповідні різним умовам дослідів (температурам або крупностям шматків).

За результатами роботи зробити висновки про зміни ступеня і швидкості розкладання залежно від часу, а також впливу температури і крупності шматків.

Контрольні питання

1. Що вивчає кінетика фізико-хімічних процесів?

2. Від чого залежить швидкість розкладання карбонатів?

3. Якщо процес здійснюється в декілька послідовних стадій, кожна з яких проходить з визначеною швидкістю, як визначається швидкість процесу у цілому?

4. Якщо процес здійснюється в декілька паралельних стадій, кожна з яких проходить з визначеною швидкістю, як визначається швидкість процесу в цілому?

5. Опишіть, згідно отриманих залежностей, стадії процесу дисоціації вапняку.

Лабораторна робота № 3 розподіл сірки між металом і шлаком

Ціль роботи: експериментально визначити коефіцієнт розподілу сірки для шлаків різної основності і металу постійного складу; встановити вплив кількості шлаку, металу і сірки на коефіцієнт розподілу; встановити вплив температури на коефіцієнт розподілу сірки.

Теоретичні відомості

В металургійних агрегатах, як правило, присутні дві рідини, що не змішуються: метал і шлак. Деякі компоненти (наприклад, сірка, кисень та ін.) здатні розчинятися як у металі, так і в шлаку. Встановлено, що процес розчинення в обох рідинах може закінчуватися настанням рівноваги, тобто станом при якому концентрації речовини в металі і шлаку не змінюються тривалий час і підкоряються так званому закону розподілу. Відповідно до цього закону, відношення рівноважних концентрацій компонента в шлаку і в металі є величина постійна, залежна тільки від температури. Це відношення одержало назву коефіцієнт розподілу, наприклад, для розподілу сірки між металом і шлаком L_S = (S)/[S]. Коефіцієнт розподілу не залежить від кількостей металу, шлаку і компонента, що розподілився між ними, але залежить від складу рідких фаз.