- •2 Курсу всіх форм навчання)
- •Лабораторна робота № 1 термодинаміка розкладання карбонатів
- •Теоретичні відомості
- •Зміст роботи
- •Проведення досліду
- •Розрахунки
- •Зміст роботи
- •Проведення досліду
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 кінетика розкладання вапняку
- •Теоретичні відомості
- •Розрахунки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 розподіл сірки між металом і шлаком
- •Теоретичні відомості
- •Зміст роботи
- •Порядок роботи
- •Розрахунки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 розчинність азоту в розплавах заліза
- •Теоретичні відомості
- •Зміст роботи
- •Порядок роботи
- •Розрахунки
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 розчинність кисню в розплавах заліза
- •Теоретичні відомості
- •Зміст роботи
- •Порядок роботи
- •Розрахунки
- •Зміст роботи
- •Проведення дослідів
- •Розрахунки
- •Контрольні питання
- •Вимоги до техніки безпеки
- •Вимоги до оформлення звіту
- •Перелік рекомендованої літератури
Зміст роботи
Робота виконується під керівництвом викладача на комп’ютерному тренажері, схема якого приведена на рис. 1.1.
Для експериментів використовують три карбонати: магнію, марганцю й кальцію. У піч поміщають навішення обраного матеріалу і вакуумним насосом відкачують з печі повітря. Після фіксації залишкового тиску (записати) у печі її герметизують (від’єднують від вакуумного насоса). Потім нагрівають до заданої температури. Через деякий час, протягом якого відбувається дисоціація карбонату, у печі встановлюється рівноважний тиск газу.
Рисунок 1.1 – Схема комп’ютерного тренажера
Температуру й рівноважний тиск газу, скорегований на величину залишкового тиску, необхідно записати. Далі можна приступити до проведення досліду з іншою температурою. Для кожного карбонату передбачене проведення дослідів при п'яти температурах.
Закінчивши досліди з одним карбонатом, можна переходити до експериментів з іншим, але для цього необхідно почати всю роботу спочатку.
Проведення досліду
1. Задати умови досліду: вибрати матеріал навішення, кліканням по кнопці у відповідному віконці. При цьому автоматично буде встановлена початкова температура досліду.
2. Кліканням по кнопці (11) "Вкл." включити вакуумний насос.
3. У віконці приладу, що вимірює тиск, спостерігати зміну тиску в печі. Коли тиск перестане змінюватися, записати залишковий тиск і кнопкою (10) "Выкл." завершити відкачку.
4. Відімкнути вакуум-насос від печі закривши кран (13) кліканням по ньому.
5. З кліканням по кнопці (9) "Начать опыт" почнеться нагрівання печі (прилад "Температура в печи") і розкладання карбонату з виділенням газу, що викличе зростання тиску в печі (прилад "Давление").
6. Коли припиниться зміна тиску і температури, потрібно зафіксувати їх значення.
7. У віконці "Задаваемая температура опыта" встановити нове значення температури.
8. Кліканням по кнопці "Провести опыт с другой температурой" почати новий дослід
9. Повторити п. 5-8 для всіх температур, що задаються.
10. Кліканням по кнопці "Закончить работу" повернутися на початкову сторінку.
Розрахунки
Оскільки розкладання карбонату відбувається в замкнутому об'ємі герметичної печі, будемо вважати цей процес таким, що йде при постійному об'ємі, тобто ізохорним.
Для реакції:
МеСО3(т) = МеО(т) + СО2(г); ΔН>0
константа рівноваги дорівнює Кс = Ссо2 (концентрація CO2 у моль/л).
З хімічної термодинаміки відомий зв'язок між константою рівноваги ізохорного процесу і зміною вільної енергії: ΔFо = - RTlnKc. З іншого боку, по визначенню ΔFо = ΔU° - TΔS°. Прирівнюючи праві частини, одержимо: ΔU° - TΔS° = - RTlnKc.
Перетворимо це рівняння до виду:
Це рівняння прямої лінії у =
Ах + В у координатах у = ln Кс
і х = =1/Т. Тоді
,
а
.
Побудуємо графік зазначеної прямої
лінії (рис. 1.2), скориставшись
експериментальними і розрахунковими
даними (див. приклад таблиць і побудови
точок графіку нижче).
Для зручності побудови, значення по осі 1/Т множимо на 10000.
З графіку знайдемо спочатку величину А, що являє собою тангенс кута β. Потім, з рівняння у - Ах = В, визначимо В. Після цього, по наведеним вище формулам, визначимо ΔU°, ΔS°, ΔFо.
Приклад. Речовина - карбонат стронцію.
Таблиця 1.1 – Експериментальні дані Таблиця 1.2 –
Розрахункові дані
Т, К |
1/Т |
(1/Т)×10000 |
рсо2, атм |
|
Кс, моль/л |
ln Kc |
1100 |
0,00087 |
8,7 |
0,0128 |
|
0,000136 |
- 8,9054 |
1300 |
0,00077 |
7,7 |
0,2170 |
|
0,002035 |
- 6,1975 |
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 1.2 – Графік експериментальних даних
У таблиці розрахункових даних
,
де R = = 0,08206
для випадку розрахунків із СО2.
Після виконання розрахунків зробити висновок щодо впливу температури на основні термодинамічні характеристики процесу дисоціації карбонатів.
