Тема 3 «Страхова діяльність в Україні і організація фінансової роботи на підприємстві» План

1. Поняття страхових компаній, їх види.

2. Організаційна структура страхової компанії.

3. Класифікація та обов’язки працівників страхових компаній.

4. Фінансовий відділ підприємства.

1. Поняття страхових компаній, їх види.

У багатьох країнах світу страхова справа розглядається як окрема галузь економічної діяльності. До неї входять різноманітні за формами власності, видами страхування організації-страховики, посередницькі та інформаційно-консультаційні структури. Головне місце у страховій галузі належать страховикам.

Страховик – це організація, котра згідно з отриманою ліцензією бере на себе за певну плату зобов’язання у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальникові чи особам, яких він назвав, завданий збиток або виплатити страхову суму.

Сукупність страховиків, що функціонують у певному економічному середовищі, утворює страхову систему. Її головне завдання – надання страхових послуг.

За формою власності страховики можуть державними і приватними.

За характером роботи страховики поділяються на три групи :

1) такі, що страхують життя;

2) здійснюють інші види страхування;

3) надають виключно перестрахувальні послуги.

На сьогодні існують такі види страхування:

1. Особисте страхування:

1.1. Страхування життя (довгострокові, накопичені види страхування):

- Змішане страхування життя;

- Страхування дітей;

- Страхування до вступу в шлюб;

- Страхування пенсії;

- Довічне страхування .

1.2. Страхування від нещасних випадків (ризикові види особистого страхування):

За формою проведення: добровільне та обов’язкове страхування;

За порядком внесення внесків, тобто за категорією страхувальників: індивідуальне та колективне страхування.

1.3. Медичне страхування

2. Майнове страхування

2.1. Страхування майна юридичних осіб;

2.2. Страхування майна фізичних осіб.

3. Страхування відповідальності

Державні (публічні) страховики створюються, як правило, від імені уряду, який ними й керує.

Серед приватних страхових у світовій практиці є індивідуальні особи, акціонерні та інші страхові товариства. Співвідношення між державними і приватними формами страховиків залежить від суспільного устрою країни та економічної політики держави.

До індивідуальних страховиків, зокрема, відносять фізичних осіб, об’єднаних у синдикати, що діють на страхових ринках типу Ллойд.

Страхова компанія – це юридично оформлена одиниця підприємницької діяльності, яка бере на себе зобов’язання страховика і має на це відповідну ліцензію.

В Україні, як багатьох інших державах, основу страхової системи становлять компанії у вигляді акціонерних товариств.

Акціонерне страхове товариство (корпорація) – це тип компанії, яка створюється і дії зі статутним капіталом, поділеним на певну кількість часток – акцій. Оплачена акція дає право її власникові на участь в управлінні товариством і отримання частини прибутку у формі дивідендів.

Акціонерні товариства бувають приватного і публічного типу. В Україні у страховій індустрії переважають акціонерні товариства приватного типу.

Перспективнішими для страхової індустрії є публічні акціонерні товариства. Це компанії, що орієнтується на великі обсяги страхових послуг. Вони вимагають пошуків коштів у багатьох власників, які здебільшого не схильні до активної участі в керівництві компанією.

За територією обслуговування компанії поділити на місцеві, регіональні, національні та транснаціональні. На жаль, нині практично відсутня статистика укладених договорів кожною компанією в межах області. Ліцензії майже всім компаніям видані з правом здійснення діяльності на території всієї країни. Тому важко відокремити страховиків, як діють лише в межах певного регіону.