2. Види самовиховання та критерії його визначення

Щоб визначити зміст роботи над собою, варто виділити критерії, по яких визначається наявність того або іншого виду самовиховання

Розумове самовиховання містить у собі:

• Самостійне оволодіння навичками навчальної праці;

• розвиток своїх розумових сил і здатностей (уваги, спостережливості, пам'яті, мислення);

• вироблення творчих, дослідницьких якостей;

• Самоосвіта.

Моральне самовиховання містить у собі:

• вироблення позитивних якостей - працьовитості, чесності, сумлінності, гуманності й ін.;

• боротьбу з недоліками морального порядку - егоїзмом, лінню й ін.

• усвідомлене проходження позитивному прикладу старших і однолітків (одночасно йде боротьба з недоліками й вироблення позитивних якостей по певному зразку);

• керівництво в повсякденному житті, у поводженні конкретним або узагальненим ідеалом (виробляється комплекс моральних якостей у сполученні з іншими якостями - інтелектуальними, польовими).

Критеріями психічного самовиховання є:

• планомірне вивчення того або іншого виду мистецтва (естетична самоосвіта);

• вироблення естетичних умінь і навичок;

• участь у естетичній діяльності відповідно до життєвої мети;

• формування своєї естетичної культури (праці, навчання, побуту, відпочинку), естетичного відношенні до дійсності, мистецтву, її що відбиває.

При вивченні трудового самовиховання фіксуються наступні його прояви:

• оволодіння трудовими вміннями й навичками з певною метою - щоб підготувати себе до тієї або іншої діяльності, стати майстром в улюбленій справі;

• вироблення трудових якостей: акуратності, наполегливості, уміння планувати й організовувати роботу й ін.;

• подолання недоліків, що заважають успішної трудової діяльності;

• оволодіння досвідом трудової діяльності по зразках (трудитися, як кращий механізатор села; уміти все робити, як батько, брат і ін.);

• підготовка себе до професії (у різному віці зміст по-різному; трудова самопідготовка неминуче з'єднується з розумової, моральної й ін.).

Фізичне самовиховання містить у собі:

• загартування організму за певним планом і системі;

• вироблення якостей спортсмена, фізичну самопідготовку до професії;

• заплановане вироблення спортивних умінь і навичок (навчитися бігати на ковзанах, на лижах, по нормативах БГЗР, ГТО, одержати той або інший спортивний розряд і ін.);

• регулярні заняття на спортивних снарядах із заздалегідь поставленою метою (щотижня збільшувати кількість підтягувань на турніку, протягом місяця опанувати тим або іншим прийомом спортивної гімнастики й ін.);

• тренування тіла з метою вироблення постави, підготовки себе до військової служби й ін.

Як бачимо, самовиховання здійснюється в основних напрямках розвитку особистості. У навчанні, праці й спорті дитина одночасно формує позитивні якості й бореться з недоліками. Іноді він зосереджує свої зусилля головним чином на боротьбі з недоліками. Це особливо помітно в 7 - 8-м класах у зв'язку з вибором життєвого шляху, вступом у комсомол, посиленим становленням дорослості.

Вироблення волі звичайно йде у зв'язку з розумовим, фізичним, трудовим, моральним самовихованням, але може виділяться й у спеціальну область роботи над собою, коли сам вихованець ставить це своєю метою.

Вольове самовиховання містить у собі:

• вироблення вміння доводити почата справа до кінця;

• виховання звички робити будь-яку роботу планово, сумлінно, якісно;

• виховання вміння переборювати труднощі;

• вироблення вміння володіти собою, своїми почуттями, діями;

• тренування окремих вольових якостей (витримки, витривалості, терпіння, активності, самостійності).

Боротьба з недоліками теж може носити комплексний характер; вона фіксується по ряду критеріїв:

• викорінювання шкідливих звичок (порушень режиму дня й ін.);

• боротьба з пороками (палінням, уживанням нецензурних виражень, алкоголю);

• подолання окремих недоліків, що заважають домогтися успіху в житті, авторитету в товаришів (запальність, неврівноваженість, безпам'ятність, брутальність, непевність у собі, песимізм).