9.2. Розрахунок трифазного короткого замикання в ланцюгах з номінальною напругою нижче 1000 в
Для цих ланцюгів розрахунок роблять в іменованих одиницях. Для цього вихідну схему приводять до базисної ступені напруги (аварійна ступінь). При цьому ступені високих напруг дають дуже малі величини приведених опорів. Визначають величину струму КЗ тільки елементи нижчої ступені напруги: трансформатори, низьковольтні кабелі, комутаційна апаратура встановлена на цьому ланцюзі.
Найчастіше ударний струм знаходять, задаючи готовими значеннями ударних коефіцієнтів у залежності від віддаленості точки КЗ.
Струм при КЗ на затискачах генератора: ky=1.96...1.98 При КЗ на збірних шинах (ВН) електростанцій: ky=1.94...1.95 При КЗ на збірних шинах (ВН) підстанції: ky=1.90...1.93 При КЗ на збірних шинах (НН) п/ст: ky=1.80
Звичайно для систем електропостачання беруть ky=1.80, хоча він і може бути нижче.
Контрольні питання: 1. Який порядок розрахунку зверх перехідні і ударних струмів трифазного КЗ. у ланцюгах з номінальною напругою нижче 1000 В? 2. Як еквівалентують живильну схему і схему електропостачання напруги нижче 1000 В? 3. Поясните особливості розрахунку трифазного короткого замикання з номінальною напругою нижче 1000 В.
Висновки:
У лекції було викладено матеріал щодо еквівалентування живильної схеми і схеми електропостачання напругою нижче 1кВ та пояснено особливості розрахунку трифазного короткого замикання з номінальною напругою нижче 1кВ.
Лекція 10: Перехідні процеси в навантаженнях при трифазному короткому замиканні
Вступ
Окремою темою треба розглянути перехідні процеси в навантаженнях при трифазному к.з., при цьому треба знати принцип дії, складові та основні параметри та характеристики навантажень(синхронних двигунів, синхронних компенсаторів, асинхронних двигунів та узагальненого навантаження).
10.1. Синхронний двигун - принцип дії, складові, основні параметри і характеристики
Синхронні машини оборотні, тобто генератор може працювати в режимі двигуна і навпаки.
Конструктивно двигун (СД) майже не відрізняється від генератора. Він має трифазні обмотки на статорі й обмотку збудження на роторі. В обмотку збудження подається постійний струм. При підключенні обмоток статора до трифазної мережі в них створюються магнітні поля, що, складаючись, створюють обертове результативне магнітне поле. Ротор обертається з тією же швидкістю, що і це магнітне поле і створює електричний магнітний момент за рахунок власного поля і поля статора, що біжить. Швидкість обертаючого ротора може бути тільки синхронної й у залежності від числа полюсів вона дорівнює: 3000; 1500; 1000; 750; об/хв.
Тому СД використовуються там, де потрібна постійна швидкість обертання виконавчого механізму. У загальному обсязі навантаження СД складають близько 10%.
Щоб розгорнути СД до синхронної швидкості його постачають могутньою демпферною обмоткою. Звичайно вона повна (на весь ротор); тоді обертове магнітне поле наводить у демпферній обмотці нерухомого ротора великий струм, у результаті чого виникає обертовий момент, що розвертає ротор до швидкості близької до синхронного. У той момент, коли поле статора збігається з подовжньою віссю ротора, в обмотку збудження подають струм порушення. Створюється синхронний момент і ротор втягується в синхронізм, демпферна обмотка в цьому момент перестає працювати.