7. Спрощення в групах приголосних. Винятки.

Спрощення відбувається:  а) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполук жд, зд, ст, рд додається звук -н-, -л-, -ц- (тоді середні  д, т випадають)  ж(д)н - тиждень — тижневий, тижні, тижнів, тижнями  з(д)н - проїзд — виїзний, об'їзний, проїзний, під'їзний  с(т)н - якість — якісно, якісний; честь — чесно, чесний  с(т)л - лестощі — облесливий, улесливо, улесливість  с(т)ц - містити — місце, місцевість, місцина  р(д)ц - серденько — серце, серцевина, серцевий  У звукосполуці с(л)н випадає л: масло — масний, Масниця;  б) у групах приголосних зк, ск при творенні дієслів із суфіксом -ну- та закінченням -e (випадає к)  з(к)н - брязк - брязнуло, брязнути, брязне  с(к)н - тиск - тиснуло, тиснути, тисне, тиснява 

Спрощення не відбувається:  а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приголосні  -т - аґент — агентство, студент — студентський, гігант — гігантський, курсант — курсантський, парламент — парламентський  Винятки  кістлявий, пестливий, хвастливий , шістнадцять, зап 'ястний, хворостняк , шістсот , випускний, пропускний, вискнути, тоскно , шістдесят. 8. Чергування голосних, приголосних звуків.

ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ — це постійні і закономірні зміни звуків в одній і тій же частині слова в різних його формах або спільнокореневих словах. Чергуватися можуть як голосні, так і приголосні звуки. До найпоширеніших чергувань голосних належать: 1. Чергування [о], [е] з [і]. Голосні [о], [е] у відкритому складі змінюються на [і], якщо склад закривається: школа — шкільний, папери — папір, нести — ніс, пекти — піч. 2. Чергування [о], [е] з нулем звука - [о], [е] можуть випадати або з’являтися в коренях або суфіксах: сон — сну — снитися; темний — тьма — тьмяний; пісок — піску; учень — учня; сестра — сестер; думка — думок; вишня — вишень; книжка — книжок. 3. Чергування [е] з [о] після шиплячих [ж], [ч], [ш], [дж] та [й]. Такі чергування досить поширені в сучасній українській мові: женити-жонатий, вечеря — звечора, четвертий-чотири, пшениця-пшоно, шести — шостий, копієчка [коп'ійечка] — копійок. 4. Інші чергування голосних.

[е] — [о]: брести — бродити, везти — возити; [і] — [а]: лізти — лазити, сідати — садити; [о] — [а]: стояти — стати, ломити-ламати] [е] — [і]: летіти — літати, гребти — вигрібати.

Чергування приголосних звуків відбувається як при відмінюванні слів, так і при утворенні нових. До найпоширеніших чергувань належать: 1. Чергування приголосних [г], [к], [х] — [ж], [ч], [ш]: юнак-юначе, друг — друже, око- очі, друг — дружній, вік-вічний, вухо-вуш- ний, наука-учити, коса — чесати, горох — горошина, Ольга — Ольжин, рука — ручитися. 2. Чергування приголосних [г], [к], [х] — [з'], [ц'], [с'] : рука -руці, у руці, подруга — подрузі, мачуха — мачусі, при мачусі, берег — на березі, молоко — на молоці, вухо-у вусі Прага-празький, грек- грецький, чех-чеський. 3. Чергування приголосних звуків у коренях дієслів:

[г] — [ж] могти — можу,

[к] — [ч] плакати — плачу,

[х] — [ш] дух — душити,

[д] — [дж] садити — саджу,

[т] — [ч] крутити — кручу;

[з] — [ж] мазати — мажу,

[с] — [ш] писати — пишу,

[зд] — [ждж] їздити — їжджу,

[ст] — [шч] пустити — пущу,

[б] — [бл] робити — роблю,

[в] — [вл] мовити — мовлю-,

[п] — [пл] топити — топлю

[м] — [мл] ломити — ломлю.