4. Бюджет розвитку місцевого самоврядування

Стаття 71. Бюджет розвитку місцевих бюджетів

1. Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:

1) кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

2) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

3) кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності цим Кодексом, та відсотки, сплачені за користування ними;

4) кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;

5) запозичення, здійснені у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (крім випадку, передбаченого статтею 73 цього Кодексу);

6) субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів.

2. До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать:

1) погашення основної суми боргу відповідно Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування (крім боргу, що утворюється за умовами, визначеними статтею 73 цього Кодексу);

2) капітальні вкладення;

3) внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.

3. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

Бюджетний кодекс надає органам місцевого самоврядування право здійснювати довгострокову програму соціально-економічного розвитку на власний розсуд. Мова йде про механізм формування та виконання бюджету розвитку місцевого самоврядування. Ресурси з цього бюджету спрямовуються на розбудову місцевої соціальної та виробничої інфраструктури (доріг, сфери обслуговування тощо).

Видатки розвитку – це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, таких як фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови національної економіки, субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

З бюджету розвитку повинно фінансуватись розширене відтворення всіх сфер діяльності окремих територій.

Основними принципами бюджету розвитку є:

• тісний зв’язок з поточним бюджетом;

• зміна бюджетних пріоритетів;

• виконання в міру надходження коштів;

• напрями використання бюджету розвитку;

• капітальні вкладення на розвиток виробництва;

• витрати на капітальний ремонт.

Бюджет розвитку витрачає кошти на розвиток інфраструктури(громадські споруди, обладнання, викуп земельних ділянок). Розвиток інфраструктури стосується публічних інвестицій (шляхів, водозливів, водогону та каналізації, очисних споруд, зовнішнього освітлення, утилізації твердих побутових відходів, нових транспортних маршрутів).

Підготовка бюджету розвитку включає підготовку переліку проектів, потім їх порівнюють один з одним. За мірою фінансування і виконання проектів, до переліку додають нові програми, і процес повторюється.

Інвестиційні проекти плануються і здійснюються на перспективу. Бюджет розвитку дозволяє органам влади планувати далеко наперед порівняно з поточним бюджетом, що дозволяє заощаджувати кошти на великі програми або розприділяти на них більш рівномірно на період у кілька років.

Органи місцевого самоврядування потребують план розвитку інфраструктури. Бюджет розвитку перелічує лише програми і обладнання, які треба здійснити або купити протягом бюджетного року, а також джерела їх фінансування. Бюджет розвитку не перелічує програми, які заплановано розпочати пізніше, ніж за один рік.

План розвитку інфраструктури змушує органи місцевого самоврядування заглядати наперед, аналізувати свої майбутні потреби і планувати майбутні проекти. План розвитку інфраструктури змушує посадових осіб замислюватись над майбутніми потребами в інвестиціях, цей план змушує їх розглядати, порівнювати і визначати пріоритетність програми, таким чином формуючи і громадську думку щодо пріоритетів. Перший рік плану потім включають як інвестиційну частку бюджету.

Реформування бюджетної системи в Україні передбачає вдосконалення практики бюджетного планування через застосування сучасних методик та прогресивних підходів, підтверджених зарубіжним досвідом. Одним із таких підходів є програмно-цільовий метод бюджетного планування.

У Бюджетному кодексі України в статті 20 передбачено застосування програмно-цільового методу на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів. Основною метою програмно-цільового методу в бюджетному процесі є встановлення безпосереднього зв’язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їхнього використання. Центральним елементом його є бюджетні програми.

Отже, місцеві бюджети - це важлива фінансова категорія, основою якої є система фінансових відносин між місцевими та державним бюджетами, а також усередині місцевих бюджетів. Через місцеві фінанси суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному розрізі, тобто між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами населення.