
- •1.Поняття про відчуття та їх класифікація.
- •2. Властивості відчуттів та закономірності відчуттів.
- •3.Поняття про сприймання, його види і властивості.
- •4.Поняття про пам’ять та її види.
- •5.Процеси пам’яті, їх загальна характристика.
- •6.Індивідуальні особливості пам’яті.
- •7.Поняття про мислення, основні ррозумові операції.
- •8.Види та форми мислення.
- •9.Індивідуальні особливості мислення. Продуктивність розуму.
- •10.Поняття про уяву. Види уяви, способи утворення образів.
- •11.Функції уяви.
- •12.Індивідуальні особливості уяви людини.
- •13.Поняття про увагу, види та форми уваги.
- •14.Властивості та функції уваги.
- •15.Поняття про почуття та емоції їх функції.
- •16.Види почуттів.
- •17.Форми переживання почуттів та емоцій.
- •18.Основні емоційні стани.
- •21.Вольові якості особистості.
3.Поняття про сприймання, його види і властивості.
Поняття про сприймання
Безпосередньо контактуючи з навколишнім світом, людина одержує не лише інформацію про певні властивості та якості тих чи інших об'єктів чи явищ через відчуття їх, а й відомості про самі об'єкти як цілісні утворення. Цілісне їх відображення людиною характеризує другу ланку єдиного процесу чуттєвого пізнання - сприймання.
Сприймання - це психічний процес відображення людиною предметів і явищ у цілому, в сукупності всіх їхніх якостей і властивостей при безпосередньому їх впливі на органи чуттів.
У сприйманні предмета як своєрідного синтезу його властивостей відбувається реакція на комплексний подразник, рефлекс на співвідношення між його якостями. У результаті сприймання виникають образи об'єктів, що сприймаються, -уявлення.
Процес сприймання відбувається у взаємозв'язку з іншими психічними процесами особистості: мисленням (ми усвідомлюємо об'єкт сприймання), мовою (називаємо його словом), почуттями (виявляємо своє ставлення до нього), волею (свідомим зусиллям організовуємо перцептивну діяльність).
Важливу роль у сприйманні відіграють емоційний стан особистості, її прагнення, переживання змісту сприйнятого. Емоції постають як мотив, внутрішнє спонукання до пізнання предметів та явищ.
У продуктивності сприймання предметів та явищ навколишнього світу важливу роль відіграють активність, дієвість особистості. Вона виявляється вже в рухах органів чуттів, спрямованих на об'єкти, які сприймаються, в їх обмацуванні, обстеженні зором їхніх контурів, окремих частин.
Властивості сприйняття
1. Предметність - це віднесення відомостей, що отримуються із зовнішнього світу, до цього світу.
2. Цілісність. Сприйняття - це завжди цілісний образ. Ми подумки добудовуємо образ до деякої цілісної форми.
3. Структурність. Пов'язана з цілісністю. Сприйняття - це не проста сума відчуттів. Ми сприймаємо фактично абстраговану з цих відчуттів узагальнену структуру.
4. Константна. Здатність сприймати предмети відносно постійними за формою, кольору і величині і так далі, незалежно від фізичних умов, що міняються.
5. Свідомість. Сприйняття тісно пов'язане з мисленням, з розумінням суті предмета. Свідомо сприйняти предмет - це означає подумки назвати його, тобто віднести до певного класу предметів, узагальнити його в слові.
6. Вибірковість. Проявляється в переважному виділенні одних об'єктів в порівнянні з іншими. Залежить від інтересів і значною мірою від установок особи.
Види сприйняття.
1. По домінуючому аналізатору: зорові, слухові, тактильні, нюхові і так далі. Зазвичай комбінуються.
2. По формах існування матерії : сприйняття простору, часу, руху.
3. Можна виділити сприйняття предметів, стосунків, себе і іншої людини.
Сприйняття простору - рельєф, віддаленість, взаємне розташування.
Сприйняття величини і глибини - рух очей і руки. Величина: дослідження по контуру і величина зображення на сітківці. Глибина: акомодація і конвергенція.
Сприйняття рухів - напрям, швидкість переміщення.
Сприйняття часу - біологічний годинник.