
- •1.Блискавкозахист будівель.
- •2.Вентиляція виробничих приміщень призначення, види.
- •3.Вибір типу вогнегасників.
- •4.Види відповідальності за порушення вимог з охорони праці
- •5.Види відповідальності посадових осіб за порушення законодавства про працю і нормативних актів про охорону праці
- •6.Види електротравм.
- •7. Види нещасних випадків пов’язаних та непов’язаних з виробництвом
- •8. Визначення поняття шум – фізичного та фізіологічного. Параметри звукового поля.
- •9. Вимоги Закону України „Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •10. Виробничий травматизм та професійні захворювання, характерні для галузі.
- •11. Виробничий шум. Характеристики основних параметрів шуму, дія на організм людини. Методи та засоби захисту у боротьбі з шумом.
- •12. Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання
- •Вібрація як чинник виробничого середовища у галузі. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства по охороні праці. Види відповідальності.
- •Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •Гасіння пожеж в електроустановках, засоби і методи.
- •Державний нагляд за дотриманням охорони праці на підприємствах.
- •19. Державний нагляд та управління охороною праці.
- •20. Державні нормативні акти про охорону праці та сфери їх дії. Закон “Про охорону праці”. Галузеві та міжгалузеві нормативні акти з охорони праці.
- •21. Джерела травматизму в офісі. Вимоги безпеки до організації робочого місця в офісах.
- •22. Евакуація людей.
- •23. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Виробничий пил. Заходи захисту щодо шкідливої дії пилу на організм людини.
- •24. Загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском.
- •25.Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •26. Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:
- •27. Пожежо-вибухонебезпечність об’єктів. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Перелік рішень по забезпеченню пожежної безпеки об'єкта.
- •28. Класифікація нещасних випадків за тяжкістю наслідків, характером ушкоджень та іншими обставинами .
- •Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електричним струмом.
- •Колективні та індивідуальні засоби захисту людей під час пожеж.
- •31. Мета і методи аналізу травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •32. Мікроклімат робочої зони: поняття, вплив на теплообмін організму людини з навколишнім середовищем, нормування та контроль параметрів мікроклімату.
- •34. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •37. Обов‘язки та права керівника і працівника щодо охорони праці. Громадський нагляд за охороною праці.
- •38. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів.
- •39. Органи державного управління охороною праці.
- •40. Організація безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •41. Організація забезпечення пожежної безпеки об’єктів галузі
- •42. Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці, їх види
- •49. Пожежна сигналізація. Засоби виявлення пожежі та сповіщення про пожежу.
- •50. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •51. Попередження розповсюдження пожежі. Планування та розташування приміщень і виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки.
- •52. Причини електротравм
- •53. Протипожежне водопостачання. Устаткування пінного, газового та порошкового пожежогасіння.
- •54. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •61. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •62.Засоби і способи гасіння пожеж
- •63.Способи і засобипожежогасіння. Характеристика вогнегаснихвластивостей води, хімічних та іншихзасобівпожежогасіння.
- •65. Страховівиплатиуразінещаснихвипадків, їхвиди.
- •66.Ступінь вогнестійкості будівель і споруд. Вогнезахист будівельних конструкцій. Пожежна сигналізація
- •67.Умови праці, їх класифікація, вплив на працездатність
- •68. Фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом
- •69. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі. Їх класифікація.
- •70. Індивідуальні засоби захисту від ураження електричним струмом
8. Визначення поняття шум – фізичного та фізіологічного. Параметри звукового поля.
Стандартного визначення поняття шуму немає. З гігієнічної точки зору під шумом розуміють несприятливе поєднання різних за частотою і силою звуків, які впливають на організм людини, заважаючи працювати і відпочивати.
За фізичною сутністю шум — це механічне коливання часток пружного середовища, що виникає під дією будь-якої збуджуючої сили.
При цьому звуком називають регулярні періодичні коливання, шумом — неперіодичні, випадкові коливальні процеси.
Відстань, на яку протягом однієї секунди може розповсюджуватися хвильовий процес, називається швидкістю звуку (м/с). Швидкість поширення звукових хвиль залежить від пружних властивостей середовища, його щільності і температури.
Звукові коливання будь-якого середовища виникають тоді, коли порушується його стаціонарний стан під впливом збуджуючої сили.
Кожна точка звукового поля характеризується інтенсивністю і звуковим тиском.
Інтенсивність хвиль, що генеруються, визначається звуковою потужністю джерела - >У Вт. Потужність джерела в реальному житті знаходиться у дуже широких межах від 10"12 до багатьох мільйонів ватт.
Інтенсивністю або силою звуку називається щільність потоку звукової енергії (потужності), що приходиться на одиницю площини, перпендикулярної до напрямку хвилі за одну секунду (Вт/м2).
З фізіологічної точки зору звук - це відчуття, що виникають в органах слуху людини через дію змінного тиску часток пружного середовища.
Людина може сприймати та аналізувати звуки у широкому діапазоні частот та інтенсивностей. Частотний діапазон звуків, що відчуває людське вухо, охоплює область частот від 16-20 Гц до 20 кГц.
Фізичне поняття про звуки охоплює як відчутні, так і невідчутні коливання пружного середовища.
Акустичні коливання, що лежать у зоні 16 Гц-20 кГц і сприймаються людиною з нормальним слуховим аналізатором, називають звуковими, а простір де вони розповсюджуються, звуковим полем.
Акустичні коливання з частотою меншою за 16 Гц називаються інфразвуковими, а вищою за 20 кГц - ультразвуковими. Ці звуки не викликають слухового відчуття, але мають шкідливу біологічну дію на організм людини.
Залежність рівня звуку від його частоти називається спектром шуму. Спектр шуму дає уяву про рівень звуку на відповідних частотах.
Характер спектру, залежно від того, на якій частоті максимум звукового тиску, може бути:
низькочастотним (нижче 300 Гц);
середньо частотним (300...800 Гц); високочастотним (понад 800 Гц).
Визначення рівня інтенсивності звуку для кожної частоти вимагало б великого числа вимірювань, тому весь слуховий діапазон частот поділений на 8 звукових октав.
9. Вимоги Закону України „Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
Вимоги Закону України „Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій (стаття 22) такі: Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві організовує роботодавець відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року №1094.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, зобов'язаний негайно:
- повідомити про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків (далі - Фонду), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;
- утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку в складі не менше трьох осіб та організувати розслідування.
Нещасні випадки реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою.
Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти форми Н-5, Н-1 або НПВ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства,- протягом доби після одержання необхідних матеріалів.
Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі реорганізації підприємства дані документи підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.
Нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб, розслідуються і беруться на облік підприємством. У розслідуванні повинен брати участь представник навчального закладу.
Розслідування профзахворювань проводиться тільки після одержання повідомлення (форма П-3), якескладається в клініках науково-дослідних інститутів гігієни праці й профзахворювань, спеціалізованих відділеннях професійної патології. Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Акт розслідування причин професійного захворювання (форма П-4) складається протягом трьох днів після закінчення розслідування в шести примірниках. Порядок розслідування аварій і нещасних випадків той самий, що і під час спеціального розслідування нещасних випадків.