
- •1.Блискавкозахист будівель.
- •2.Вентиляція виробничих приміщень призначення, види.
- •3.Вибір типу вогнегасників.
- •4.Види відповідальності за порушення вимог з охорони праці
- •5.Види відповідальності посадових осіб за порушення законодавства про працю і нормативних актів про охорону праці
- •6.Види електротравм.
- •7. Види нещасних випадків пов’язаних та непов’язаних з виробництвом
- •8. Визначення поняття шум – фізичного та фізіологічного. Параметри звукового поля.
- •9. Вимоги Закону України „Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •10. Виробничий травматизм та професійні захворювання, характерні для галузі.
- •11. Виробничий шум. Характеристики основних параметрів шуму, дія на організм людини. Методи та засоби захисту у боротьбі з шумом.
- •12. Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання
- •Вібрація як чинник виробничого середовища у галузі. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства по охороні праці. Види відповідальності.
- •Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •Гасіння пожеж в електроустановках, засоби і методи.
- •Державний нагляд за дотриманням охорони праці на підприємствах.
- •19. Державний нагляд та управління охороною праці.
- •20. Державні нормативні акти про охорону праці та сфери їх дії. Закон “Про охорону праці”. Галузеві та міжгалузеві нормативні акти з охорони праці.
- •21. Джерела травматизму в офісі. Вимоги безпеки до організації робочого місця в офісах.
- •22. Евакуація людей.
- •23. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Виробничий пил. Заходи захисту щодо шкідливої дії пилу на організм людини.
- •24. Загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском.
- •25.Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •26. Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:
- •27. Пожежо-вибухонебезпечність об’єктів. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Перелік рішень по забезпеченню пожежної безпеки об'єкта.
- •28. Класифікація нещасних випадків за тяжкістю наслідків, характером ушкоджень та іншими обставинами .
- •Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електричним струмом.
- •Колективні та індивідуальні засоби захисту людей під час пожеж.
- •31. Мета і методи аналізу травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •32. Мікроклімат робочої зони: поняття, вплив на теплообмін організму людини з навколишнім середовищем, нормування та контроль параметрів мікроклімату.
- •34. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •37. Обов‘язки та права керівника і працівника щодо охорони праці. Громадський нагляд за охороною праці.
- •38. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів.
- •39. Органи державного управління охороною праці.
- •40. Організація безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •41. Організація забезпечення пожежної безпеки об’єктів галузі
- •42. Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці, їх види
- •49. Пожежна сигналізація. Засоби виявлення пожежі та сповіщення про пожежу.
- •50. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •51. Попередження розповсюдження пожежі. Планування та розташування приміщень і виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки.
- •52. Причини електротравм
- •53. Протипожежне водопостачання. Устаткування пінного, газового та порошкового пожежогасіння.
- •54. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •61. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •62.Засоби і способи гасіння пожеж
- •63.Способи і засобипожежогасіння. Характеристика вогнегаснихвластивостей води, хімічних та іншихзасобівпожежогасіння.
- •65. Страховівиплатиуразінещаснихвипадків, їхвиди.
- •66.Ступінь вогнестійкості будівель і споруд. Вогнезахист будівельних конструкцій. Пожежна сигналізація
- •67.Умови праці, їх класифікація, вплив на працездатність
- •68. Фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом
- •69. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі. Їх класифікація.
- •70. Індивідуальні засоби захисту від ураження електричним струмом
40. Організація безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
Навантажувальні і розвантажувальні роботи досі залишаються найбільш травмо- небезпечними і трудомісткими процесами предметної діяльності.
Незадовільна організація праці на цих видах робіт, не дотримування вимог безпеки при укладанні, ув’язуванні і штабелюванні вантажів, неправильне використання вантажопідйомних машин, пристроїв і транспортних засобів можуть призводити до аварійних ситуацій з тяжкими наслідками.
Важливу роль у забезпеченні безпеки навантажувально-розвантажувальних робіт відіграє підготовка території (зони складування) для їх виконання. Майданчики поділяють на базові (постійні) і зони складування на будівельному об’єкті (тимчасові).
У межах фронту робіт можна використовувати бокову, торцеву косокутну схеми розташування транспортних засобів під навантаження або розвантаження.
Для безпечного руху транспортних засобів на території майданчиків встановлюють знаки: “В’їзд”, “Виїзд”, “Розворот” та ін..
Для забезпечення вимог техніки безпеки на цих видах робіт необхідно знати фізико-хімічні і механічні властивості вантажів, їх розміри, способи упаковки, ув’язки і їх транспортабельність.
За властивостями вантажі поділяються на такі основні класи:
навалочні;штучні;наливні;спеціальні.
За ваговими властивостями вони поділяються на три категорії:
І – вантажі вагою одного місця до 80 кг, а також сипучі, штучні, що перевозяться навалом;
ІІ - вантажі вагою одного місця від 80 до 500 кг;
ІІІ - вантажі вагою одного місця понад 500 кг.
За ступенем небезпеки при навантажуванні, розвантажуванні вантажі поділяються на сім груп:вантажні мало небезпечні;горючі вантажні;пилові і горючі;балони зі стиснутим газом;обпікаючі рідини;вантажні небезпечні за своїми розмірами;вантажні особливо небезпечні.
Кожен вантаж має своє маркування, що дозволяє вибирати способи складування,зберігання і переміщення, а також безпечні прийоми при виконанні вказаних операцій.
Безпека вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт залежить від того, наскільки правильно розміщені вантажі на транспортних засобах.
Для безпечної організації робіт важливе значення має правильний вибір вантажопідйомних механізмів, транспортних засобів та пристосувань.
Працівники, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах зобов’язані проходити попередні і періодичні медичні огляди у відповідності з чинним законодавством. Особи, допущені до навантаження і розвантаження небезпечних і особливо небезпечних вантажів, проходять спеціальне навчання з наступною атестацією.
41. Організація забезпечення пожежної безпеки об’єктів галузі
Забезпечення пожежної безпеки - невід'ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства та навколишнього середовища. Відповідно Закону України "Про пожежну безпеку", державні органи виконавчої влади та органи самоврядування всіх рівнів у межах своєї компетенції організовують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.
Згідно з чинним законодавством забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладаються на їх власників (керівників) та уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Власники підприємств, установ та організацій, а також орендарі зобов'язані:
- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;
- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
- забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
- утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
- створювати у разі потреби, відповідно до встановленого порядку, підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;
- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;
- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;
- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;
- проводити службові розслідування випадків пожеж.
Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні основними організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є:
- визначення обов'язків посадових осіб щодо гарантування пожежної безпеки;
- призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію наявних технічних засобів протипожежного захисту;
- встановлення на кожному підприємстві (установі, організації) відповідного протипожежного режиму;
- розробка й затвердження загальнооб'єктної інструкції про заходи пожежної безпеки та відповідних інструкцій для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень, організація вивчення цих інструкцій працівниками;
- розробка планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі;
- встановлення порядку (системи) оповіщення людей про пожежу, ознайомлення з ним усіх працюючих;
- визначення категорій будівель та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до вимог чинних нормативних документів, встановлення класів зон за Правилами улаштування електроустановок;
- забезпечення територій, будівель та приміщень відповідними знаками пожежної безпеки, табличками із зазначенням номера телефону та порядку виклику пожежної охорони;
- створення та організація роботи пожежно-технічних комісій, добровільних пожежних дружин та команд.