29. Колективні та індивідуальні засоби захисту людей під час пожеж.

До засобів колективного захисту людей від небезпечних і шкідливих факторів пожежі відносять: пожежну сигналізацію, протипожежне водопостачання, блискавковідвід, заземлення, спринклерні установки, дренчерні системиСпринклер - це пристрій, що автоматично відкриває вихід води при підвищенні температури в приміщенні, яке викликане виникненням пожежі Вода, яка витікає з отвору спринклера, що відкривається, вдаряється в спеціальну розетку і розприскується у вигляді дрібних крапель.Дренчерна система - призначена для утворення водяних завіс у приміщенні з метою попередження розповсюдження вогню. При проектуванні і будівництві промислових підприємств передбачаються заходи, які запобігають поширенню вогню по будинку шляхом:o поділу будинків протипожежними перекриттями на пожежні відсіки;o поділу будинків протипожежними перегородками на секції;o влаштування протипожежних перешкод для обмеження поширення вогню по конструкціях, по горючих матеріалах;o влаштування протипожежних дверей і воріт;o влаштування протипожежних розривів між будинками Протипожежна перешкода - конструкції у вигляді стін,перегородки, перекриття або об'ємні елементи будинку, які призначені для запобігання поширенню пожежі у прилеглих до них приміщеннях протягом нормованого часу. При складанні генеральних планів підприємств, з точки зору пожежної безпеки, важливо забезпечувати відповідні віддалі від меж підприємств до інших підприємств і будинків Для захисту конструкцій із металу, дерева, полімерів застосовують відповідні речовини (штукатурка, спеціальні фарби, лаки, обмазки тощо) Різні види вогнегасників, відра, лопати, азбестові полотна, войлочні мати, кошми, ломи, пили, багри, вила та інші первинні засоби пожежогасіння можна вважати засобами індивідуального захисту людей від небезпечних і шкідливих факторів пожежі

31. Мета і методи аналізу травматизму та професійної захворюваності на виробництві

Аналіз виробничого травматизму та профзахворюваності дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності. Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод експертних оцінок.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму.

Показник частоти травматизму – характеризує к-сть нещасних випадків, що перепадає на 1000 працюючих на звітний період: Пт= 1000*Т/n де: Т- к-сть травм, n- к-сть працюючих.

Показник важкості- показ. Скільки днів непрацездатності припадає на 1 травму: Пв= Д/Т де: Д- сума днів непрацездатності, Т- к-сть травм.

Показник загал. травматизму- х-є к-сть днів втрати працездатності, що припадає на к-сть працюючих за звітний пріод: Пз.т.= Пч*Пв

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналіз: небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лиш тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставині' нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування.

Топографічний метод грунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного] обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.