- •1.Блискавкозахист будівель.
- •2.Вентиляція виробничих приміщень призначення, види.
- •3.Вибір типу вогнегасників.
- •4.Види відповідальності за порушення вимог з охорони праці
- •5.Види відповідальності посадових осіб за порушення законодавства про працю і нормативних актів про охорону праці
- •6.Види електротравм.
- •7. Види нещасних випадків пов’язаних та непов’язаних з виробництвом
- •8. Визначення поняття шум – фізичного та фізіологічного. Параметри звукового поля.
- •9. Вимоги Закону України „Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
- •10. Виробничий травматизм та професійні захворювання, характерні для галузі.
- •11. Виробничий шум. Характеристики основних параметрів шуму, дія на організм людини. Методи та засоби захисту у боротьбі з шумом.
- •12. Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання
- •Вібрація як чинник виробничого середовища у галузі. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Заходи та засоби захисту від вібрації.
- •Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства по охороні праці. Види відповідальності.
- •Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я чи нанесення моральної шкоди.
- •Гасіння пожеж в електроустановках, засоби і методи.
- •Державний нагляд за дотриманням охорони праці на підприємствах.
- •19. Державний нагляд та управління охороною праці.
- •20. Державні нормативні акти про охорону праці та сфери їх дії. Закон “Про охорону праці”. Галузеві та міжгалузеві нормативні акти з охорони праці.
- •21. Джерела травматизму в офісі. Вимоги безпеки до організації робочого місця в офісах.
- •22. Евакуація людей.
- •23. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Виробничий пил. Заходи захисту щодо шкідливої дії пилу на організм людини.
- •24. Загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском.
- •25.Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •26. Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:
- •27. Пожежо-вибухонебезпечність об’єктів. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Перелік рішень по забезпеченню пожежної безпеки об'єкта.
- •28. Класифікація нещасних випадків за тяжкістю наслідків, характером ушкоджень та іншими обставинами .
- •Класифікація приміщень за небезпечністю ураження електричним струмом.
- •Колективні та індивідуальні засоби захисту людей під час пожеж.
- •31. Мета і методи аналізу травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •32. Мікроклімат робочої зони: поняття, вплив на теплообмін організму людини з навколишнім середовищем, нормування та контроль параметрів мікроклімату.
- •34. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •37. Обов‘язки та права керівника і працівника щодо охорони праці. Громадський нагляд за охороною праці.
- •38. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів.
- •39. Органи державного управління охороною праці.
- •40. Організація безпечного проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
- •41. Організація забезпечення пожежної безпеки об’єктів галузі
- •42. Організація навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці, їх види
- •49. Пожежна сигналізація. Засоби виявлення пожежі та сповіщення про пожежу.
- •50. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.
- •51. Попередження розповсюдження пожежі. Планування та розташування приміщень і виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки.
- •52. Причини електротравм
- •53. Протипожежне водопостачання. Устаткування пінного, газового та порошкового пожежогасіння.
- •54. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •61. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •62.Засоби і способи гасіння пожеж
- •63.Способи і засобипожежогасіння. Характеристика вогнегаснихвластивостей води, хімічних та іншихзасобівпожежогасіння.
- •65. Страховівиплатиуразінещаснихвипадків, їхвиди.
- •66.Ступінь вогнестійкості будівель і споруд. Вогнезахист будівельних конструкцій. Пожежна сигналізація
- •67.Умови праці, їх класифікація, вплив на працездатність
- •68. Фактори, що впливають на характер ураження електричним струмом
- •69. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, характерні для галузі. Їх класифікація.
- •70. Індивідуальні засоби захисту від ураження електричним струмом
23. Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами. Виробничий пил. Заходи захисту щодо шкідливої дії пилу на організм людини.
Предметна діяльність людини спричиняє надходження у повітряне середовище виробничих приміщень пилу. Пил – це поняття, що визначає фізичний стан речовини, подрібненої на маленькі частки.
За походженням пил поділяється на два класи:
органічний: неорганічний:
Пил має здатність перебувати у завислому стані.Пил може подразнювати слизові оболонки дихальних шляхів та очей, порушувати цілісність шкіри і створювати вхідні ворота для інфекційних збудників.
Запобігання професійної пилової патології зводиться до технологічних, технічних, санітарно-гігієнічних і медико-профілактичних заходів.
Ефективним заходом боротьби з пилом є дистанційне управління технологічними процесами. Надійно вирішує питання боротьби з пилом герметизація обладнання, ізоляція пиловидних матеріалів, механізація праці.
Санітарно-гігієнічні заходи ґрунтуються на правильній експлуатації устаткування й систематичному контролюванні вмісту пилу в повітрі виробничих приміщень.
До колективних засобів захисту належить система вентиляції, що забезпечує розбавлення пилового аерозолю й видалення його за межі робочої зони.
Для профілактики пилових захворювань використовують індивідуальні засоби захисту – респіратори, спеціальні шоломи й скафандри з подачею до них чистого повітря , а також окуляри та спецодяг.
Медико-профілактичні заходи (попередні й періодичні медичні огляди працівників) мають велике значення у боротьбі з пиловою професійною патологією.
Для санітарної оцінки повітряного середовища важливе значення має систематичний контроль за наявністю пилу в повітрі робочої зони, що дає можливість охарактеризувати повітряне середовище й накреслити шляхи його нормалізації.
24. Загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском.
На підприємствах різних галузей промисловості широко застосовуються системи, що працюють під тиском. До таких систем належать: парові та водогрійні котли; компресори та повітрозбірники
Використання енергії стисненого повітря, водяної пари, а також різних газів та рідин дозволяє вдосконалити технологію, механізувати та автоматизувати виробничі процеси. Однак посудини, апарати, трубопроводи, що працюють під тиском, є джерелами підвищеної небезпеки. Основна небезпека полягає в тому, що у разі руйнування такої посудини чи апарата може статися значне вивільнення енергії
З огляду на підвищену небезпеку до обслуговування систем (посудин), що працюють під тиском, допускаються особи, які досягли 18-річного віку, пройшли медичне обстеження, навчання за затвердженою програмою, атестовані й мають посвідчення на обслуговування відповідного устаткування (посудини, апарата). Підготовка таких працівників здійснюється у навчальних закладах (професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах), які одержали в установленому порядку дозвіл Держгірпромнагляду на проведення такого навчання. Періодичні перевірки знань працівників, які обслуговують системи, що працюють під тиском, здійснюються не менше одного разу на рік.
Адміністрація підприємства зобов'язана утримувати системи, що працюють під тиском у справному стані, який забезпечує безпеку їх обслуговування та надійність роботи. На підприємствах повинні бути розроблені, затверджені, вивішені на робочих місцях та видані під розписку обслуговуючому персоналу інструкції щодо безпечного обслуговування таких систем.
На підприємствах в установленому порядку призначається особа, на яку покладається відповідальність за справний стан та безпечну експлуатацію систем (посудин), що працюють під тиском.