Тема № 9. Об’єкти цивільних прав

1. Поняття та види об’єктів цивільних прав

2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей. Майно

3. Цінні папери як об’єкти цивільних прав

4. Робота, послуги, результати творчої діяльності як об’єкти цивільних прав

5. Інформація як об’єкт цивільних прав

1. Поняття та види об’єктів цивільних прав

Об’єкти цивільних прав – це різні матеріальні та нематеріальні блага або процес їх створення, що складає предмет діяльності суб’єктів цивільного права.

Об’єктом цивільних прав слід вважати все те, на що спрямовані суб’єктивні права і обов’язки учасників цивільних правовідносин.

До числа матеріальних благ як об’єктів цивільних прав належать в першу чергу речі, а також результати робіт, наданих послуг, що мають матеріальну форму вираження. Тобто в такому розумінні об’єктом є не тільки річ, але і діяльність по створенню чи покращенню речей чи діяльність по наданню послуг матеріального характеру.

Разом з тим, слід відрізняти речі, що мають товарну форму (предмети матеріального світу) – об’єкти речових прав, та інші матеріальні блага – роботи, послуги та інші дії зобов’язаних осіб (об’єкти зобов’язальних прав).

До нематеріальних благ належать результати творчої діяльності (твори науки, мистецтва, винаходи), які зазвичай стають об’єктами виключних прав, а також особисті немайнові блага, що є об’єктами цивільно-правового захисту.

Особливим об’єктом цивільних прав може бути інформація, особливо комерційного значення.

Таким до об’єктів цивільних прав належать передбачені в ст. 177 ЦКУ:

• Речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно та майнові права;

• Результати робіт і послуг;

• Результати інтелектуальної, творчої діяльності;

• Інформація

• Інші матеріальні та нематеріальні блага.

Об’єкти цивільних прав можуть перебувати як в статиці (право власності на ту чи іншу річ) так і динаміці (перехід за договором). Однак не всі об’єкти цивільних прав можуть відчужуватись. Невідчужуваними є окремі особисті немайнові блага, зокрема здоров’я, життя, честь, гідність, ділова репутація та ін.

Ознакою об’єктів цивільних прав є їх оборотоздатності. Залежно від цього можна виділити такі види об’єктів цивільних прав:

• Об’єкти, які вільно обертаються;

• Об’єкти, які обмежені в обороті;

• Об’єкти, які вилучені з обороту.

До об’єктів, що обмежені в обороті, зокрема належать ті з них, для здійснення правочинів з якими необхідний певний дозвіл (ліцензія) (правочини з банківськими металами, зброя).

Законодавством визначаються об’єкти, що вилучені з цивільного обігу. Зокрема, такими НПА як: «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Також діє Постанова ВРУ «Про право власності на окремі види майна».

2. Речі як об'єкти цивільних правовідносин. Класифікація речей. Майно

Речами в цивільному праві визнаються матеріальні, фізичні відчутні об’єкти, що мають економічну форму товару.

Речі можуть мати не тільки природне походження але і створюватись в процесі різноманітної діяльності людей. Слід відзначити, що юридичне розуміння речей не співпадає зі звичним уявленням про них. З точки зору діючого законодавства речами визнаються навіть живі істоти (наприклад, дикі чи домашні тварини), різні види енергії, рідкі та газоподібні речовини. Речами також є гроші та цінні папери.

Стаття 180 ЦК характеризує тварин як особливий об'єкт цивільних прав, на який поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Головними властивостями тварин, як об'єктів цивільних прав, є таке:

1) цей об'єкт є відновлюваним;

2) правила поводження з тваринами встановлюються законом;

3) закон встановлює заборону на жорстоке поводження з тваринами;

4) права власників тварин можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів;

5) тварини, занесені до Червоної книги України, можуть бути предметом цивільного обігу лише у випадках та в порядку, встановлених законом.

Класифікація речей.

Речі, залежно від їх особливостей можна поділити на такі види:

• Нерухомі та рухомі

Основною ознакою розмежування рухомих і нерухомих речей є їх зв'язок із землею. Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухо­мість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх зне­цінення та зміни призначення. Крім того, законодавець визнав за доцільне поширити режим нерухомої речі також на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Така реєстрація здійснюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Обов'язковій державній реєстрації підлягають такі речові права:

1) право власності на нерухоме майно;

2) речові права на чуже нерухоме майно:

а) право володіння;

б) право користування (сервітут);

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік.

Рухомими є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

• Подільні і неподільні

Згідно зі ст. 183 ЦК України по­дільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призна­чення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без значної втра­ти, непомірної шкоди для її цільового призначення. Подільність речей набуває особливого правового значення при поділі об’єктів права спільної власності.

• Речі визначені індивідуальними ознаками і родовими ознаками

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що відрізня­ють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначе­ною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Правове значення такої класифікації тому, що існує ряд договорів, предметом яких може бути лише індивідуально визначена річ.

• Споживні і неспоживні

Споживною є річ, яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді. Неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.

• Головна річ і приналежніть

Річ, при­значена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Правове зна­чення такого поділу речей полягає у визначенні правового режиму приналежності, згідно з яким приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

• Складові частини речі

Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від неї без її пошкодження або істотного знецінення, пов'язане з річчю конструктивно, навіть незалежно від того, що річ може функціонува­ти без неї (наприклад, автомобіль з обігрівачем, будинок із вбудова­ним кондиціонером тощо).

• Складні речі

Складною вважається річ, утворена з кількох речей, які утворю­ють єдине ціле, що дає змогу використовувати її за призначенням.

• Продукція, плоди і доходи

Продук­цією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю.

Майном як особливим об’єктом вважається річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Крім того особливим об’єктом цивільних прав є підприємство як єдиний майновий комплекс. Згідно ст. 191 Цивільного кодексу України «Підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів».