38. Зарубіжний досвід регулювання неплатоспроможності підприємств

Сучасне законод. багатьох країн світу розрізнює кілька видів банкр. та встановлює різну відповідальність за його настання. Так, у КК Нідерландів передбачено цілий розділ (ХХVІ) за спричинення шкоди кредиторам або керуючим особам. У ньому зібрано 8 норм, які встановлюють відповідальність за злочини, пов’язані з банкр, серед яких як позитивний приклад можна навести ст. 340, якою, зокрема, встанов. відповідальність особи за просте банкр. у тому вип., якщо вона: мала надмірні видатки; з метою відстрочити банкр., знаючи при цьому, що його не можна уникнути, позичила гроші на кабальних умовах; не може пред’явити бух гал. книги, документи чи інші звіти в їх первинному стані. У Франції чималий акцент робиться і на належне ведення процедури банкр., а тому там не забули передбачити крим. відповідальність і щодо судових адміністраторів, представників кредиторів, ліквідаторів і комісарів з виконання плану. Наприклад, такі особи можуть притяг. до відповідальності у випадках, якщо вони: навмисно посягали на інтереси кредиторів або боржника, використ. із користю для себе суми, отримані ними в процесі здійснення їх діяльності, або привласнюючи собі майно, яке їм не належало, і вони про це знали; у своїх інтересах використав. надані їм повноваження всупереч інтересам кредиторів або боржника. За законод. Німеччини нести відповід. за банкр взагалі можуть будь-які особи (фізичні або юридичні) незалежно від предмета їх діял. та комерційного статусу, які стали неплатоспроможними. В інших країнах суб’єктом банкр. також може бути визнаний будь-який громадянин, який через відсутність коштів не сплачує свої боргові зобов’яз., наприклад, особа, яка протягом певного часу не сплачує комунальних послуг, зобов’язань за кредитними договорами тощо. У Швейцарії у крим. законод. хоча й відсутній термін “банкр.”, норми, що встановлюють відповідальність за подібні дії, все ж існують. Зокрема, це статті КК Швейцарії з дуже промовистими назвами: “Шахрайський конкурс і шахрайство, пов’язане з накладенням арешту на майно боржника”, “Завдання шкоди кредитору шляхом зменшення майна”, “Безгосподарність”, “Невиконання обов’язків щодо ведення бухгалтерського обліку”, “Надання переваги одному з кредиторів”, “Підкуп при примусовому виконанні рішень”, “Придбання через суд будь-яких вигод шляхом обману в судовому договорі по неплатоспроможності” тощо. Досить цікавою з огляду на можливе застосування в укр законод. є норма КК Швейцарії, що встановлює відповідальність за підкуп при примусовому виконанні рішення. Таким чином, аналіз розвитку зарубіжного законод. про неспроможн. та банкр. дозволяє дійти висновку, що лише належне державне регулювання цієї галузі дозволить мінімізувати збитки, що можуть бути завдані законними правам та інтересам господ. суб‘єктів та самої держави.