- •1.1. Дослідження смакових зон язика.
- •1.2. Характеристика Імпедансометрії топографічних зон язика (лінгводіагностика).
- •1.5. Ознайомитись з методами досліджень шлункової секреції у людини
- •Характеристика кислотопродукуючоі функції шлунка
- •Ситуаційні задач! для контролю кінцевого рівня Засвоєння знань та вмінь
- •Література Основна
- •Фізіологічне значення мікрофлори кишківника
- •Вплив нормальної мікрофлори кишки
- •Хід виконання практичного заняття
- •2.1. Ознайомитися з методикою дослідження доуденального вмісту.
- •2.2. Функціональне дослідження жовчевидільної системи
- •2.3. Функціональне дослідження підшлункової залози
- •3.1. Вивчити панкреатичну дію підшлункового соку на жири
- •3.2. Вивчити емульгуючі властивості жовчі
- •Кінцевий рівень знань і вмінь по темі
- •Ситуаційні задачі
- •Теми рефератів
- •Додаткові питання для студентів стоматологічного факультету
- •Додаткові питання для студентів фармацевтичного факультету
- •Блок інформації
Фізіологічне значення мікрофлори кишківника
У новонароджених вміст кишки стерильний, на протязі перших місяців життя цей відділ заселяється кишковою флорою.
Кишкова флора значно розвинута в дистальному відділі тонкої клубової і товстої кишки.
Вплив нормальної мікрофлори кишки
1. Формує нормальну слизову оболонку кишки — впливає на швидкість оновлення епітелію кишки.
2. Бере участь в метаболізмі ліпідів, жовчних кислот.
3. Регулює газо- та водно-сольовий обмін.
4. Бере участь у створенні загального імунітету. Відсутність мікрофлори викликає ослаблення як клітинних, так і гуморальних факторій імунологічного захисту.
5. Синтезує вітамін К і1 вітаміни групи В в тонкій кишці.
6. Розщеплює волокна клітковини.
7. Інактивує ферменти: лужну фосфатазу, трипсин, амілазу.
8. Зброджує вуглеводи до кислих продуктів (молочної та оцтової кислот).
Хід виконання практичного заняття
2.1. Ознайомитися з методикою дослідження доуденального вмісту.
Дослідження дуоденального вмісту проводиться з метою вивчення та оцінки складу жовчі, виявлення уражень жовчевих шляхів та жовчевого міхура, для визначення функціонального стану підшлункової залози.
Методика: дуоденальний вміст отримують за допомогою зонда, який являє собою трубку, довжиною 1,5 м, діаметром 3 — 5мм з еластичної гуми. На відстані 45 см від оливи є мітка (відстань до шлунку), далі мітка на відстані 70—80 см- Дослідження проводять надще. Досліджуваний сидить, зонд йому вводять так, щоб кінець знаходився біля корня язика і пропонують зробити ковтальний рух. Коли, судячи по мітках, зонд знаходиться у шлунку, його положення перевіряють. Для цього приєднують до зовнішнього кінця зонду шприц, в який при аспірації поступає шлунковий вміст — непрозора рідина кислої реакції. Коли знаходження зонда в шлунку встановлено, хворого кладуть на правий бік, так щоб кінець зонду власною вагою направлявся у воротар і під таз підкладають м'який валик. Досліджуваний продовжує заковтувати зонд до мітки 70 — 72 мм. Тоді чекають проходження зонду н 12-палу кишку, що відбувається через 1 — 1,5 год. Зовнішній кінець зонду з'єднують з пробіркою. Якщо олива зонду пройшла в 12-палу кишку, у пробірку починає поступати жовта рідина лужНОЇ реакції. Це порція А — суміш жовчі, панкреатичного соку І кишкового соку. Нормальний дуоденальний вміст (І фаза дослідження) має золотисто-жовтий колір, злегка в'язку консистенцію може бути непрозорою при попаданні шлункового соку, від випадання жовчних кислот і холестерину.
2.2. Функціональне дослідження жовчевидільної системи
Багатомоментне фракційне зондування дозволяє виявити: І фазу жовчевиділення, що триває від моменту попадання зонду в 12-палу кишку до введення 33% магнію сульфату або іншої холецистокінетичної речовини. У здорової людини протягом 14 — 16 хв. отримують від 20 до 35 мл жовчі;
II фазу (фаза закритого сфінктера Одді)—час від моменту введення магнію сульфату або іншої холецистокінетичної речовини до появи жовчі з позапечінкових жовчевих протоків. В нормі фаза триває 3—6 хв. На гіпертонус сфінктера Одді вказує тривалість виділення більше 6-ти хвилин, а за гіпотонус — скорочення фази менше 2-х хвилин до появи жовчі.
III фазу (правдива порція А), що триває від момента відкриття сфінктера Одді до скорочення жовчевого міхура. В цей час виділяється 3—5 мл світло-жовтої жовчі з позапечінкових жовчевих проток і закінчується ця фаза появою перших крапель темно-жовтої міхурової жовчі.
IV фазу, що починається від моменту відходженпя темно-коричневої жовчі (порція В) до появи світло-золотистої жовчі (порція С) з печінкових проток. Скорочення жовчевого міхура в нормі триває 20—ЗО хв.
V фазу (порція С), що характеризується відходженням світ-ло-золотистої жовчі з печінкових проток. В амбулаторних умовах порцію С збирають не довше 30 хв.
Після відсмоктування дуоденального вмісту проводять макроскопічне, біохімічне та мікроскопічне дослідження всіх порції! жовчі. В нормі жовч всіх трьох порцій має бути прозора. Про запальний процес свідчить наявність слизу. Помутніння жовчі, особливо порції А, може бути обумовлене домішками шлункового соку.
